Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Нова вірність?

У 1994 р. група дослідників опублікувала матеріал під назвою "Соціальна організація сексуальності: сексуальна практика в Сполучених Штатах" — най вичерпніше, ніж у будь-якій країні, студіювання сексуальної поведінки від часів Кінсі. На подив багатьох, це дослідження зафіксувало наявність істотного сексуального консерватизму серед американців. Наприклад, 83 відсотки опитаних мали тільки одного партнера (або взагалі не мали жодного) за весь минулий рік, а серед людей одружених ця цифра зросла до 96 відсотків. Вірність дружині або чоловікові теж стала звичайним явищем: лише 10 відсотків жінок і менш як 25 відсотків чоловіків зізналися, що мали у своєму житті позашлюбну пригоду. Згідно з цим дослідженням, американці мають у середньому лише трьох партнерів за все своє життя. Та, на противагу явній стабілізації сексуальної поведінки, це дослідження зафіксувало й протилежні тенденції, найзначнішою з яких є прогресивне зростання рівня дошлюбного сексуального досвіду, зокрема серед жінок. Як з'ясувалося, понад 95 відсотків американців, які сьогодні беруть шлюб, уже мали статеві зносини (Laumann et аі., 1994).

Дослідникам сексуальної поведінки доводиться долати багато труднощів. Ми просто не знаємо, наскільки люди правдиві, коли відповідають на поставлені запитання про їхнє сексуальне життя. "Соціальна організація сексуальності" показує, що американці нібито стали значно менш авантюрними у своєму статевому житті, аніж були за часів Кінсі. Але статистика Кінсі могла бути не зовсім точною. А може, страх перед СНІДом змусив багатьох людей звузити коло своєї сексуальної активності. Або ж у загалом консервативному сучасному оточенні люди більше схильні приховувати подробиці свого сексуального життя. Ми цього не можемо знати напевне.

Істинність подібних опитувань нещодавно стала темою жвавих дискусій (Lewontin, 1995). Критики дослідження, про яке ми щойно говорили, запевняли, що такі опитування не дають надійної інформації про сексуальну практику. Значна увага приділялася відповідям, одержаним від людей старшого віку. Дослідники повідомляють, що 45 відсотків чоловіків віком від вісімдесяти до вісімдесяти п'яти років мають, за їхніми словами, статеві зносини зі своїм партнером. Критики вважають це такою очевидною неправдою, що це ставить під сумнів і всі інші результати даного дослідження. Дослідники захищалися від висунутих проти них звинувачень і дістали певну підтримку від фахівців, що вивчають людей старшого віку, які звинуватили критиків у тому, що ті склали собі негативні стереотипи про старість. Ці фахівці вказали на те, що за даними одного з досліджень, проведеного серед старших людей, які мешкають не в притулках для літніх людей, 74 відсотки виявилися сексуально активними. Ще одне таке дослідження показало, що більшість чоловіків, навіть переступивши поріг дев'яноста років, зберігають інтерес до сексу.