Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

ВИЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЇ

Розмаїття релігійних вірувань та організацій таке широке, що науковці зіткнулися з великими труднощами, намагаючись дати загальноприйняте визначення релігії. На Заході більшість людей ототожнюють релігію з християнством — вірою в найвищу істоту, котра спонукає нас до високоморальної поведінки на цій землі і обіцяє нам життя після смерті. І все-таки ми не можемо визначити релігію цими категоріями. Такі вірування, як і багато інших аспектів християнства, відсутні у більшості світових релігій.

Що не є релігією

Щоб уникнути упередженого в культурному розумінні уявлення про релігію, ймовірно, найкраще розпочати з того, чим не є релігія, керуючись загальними поняттями. По-перше, релігію не слід ототожнювати з монотеїзмом (вірою в єдиного Бога). У більшості релігій існує багато богів. Навіть у деяких різновидах християнства існує кілька образів, наділених священними рисами, — Бог, Ісус Христос, Марія, Святий Дух, ангели й святі. У деяких релігіях богів узагалі не існує.

По-друге, релігію не слід ототожнювати з моральними настановами, які керують поведінкою віруючих, наприклад, заповідями, що їх, як вважають, Мойсей одержав від Бога. Ідея про те, що боги небайдужі до нашої поведінки на цій землі, чужа для багатьох релігій. Наприклад, стародавні греки вважали, що боги значною мірою були байдужі до діяльності людства.

По-третє, релігія не обов'язково має пояснювати, як світ набув свого теперішнього вигляду. У християнстві метою міфа про Адама і Єву є пояснення походження людства, і в багатьох релігіях існують міфи про походження такого типу; проте в багатьох релігіях вони відсутні.

По-четверте, релігію не можна ототожнювати з надприродним, що за своєю суттю означає віру у світ "поза царством розуму". Наприклад, конфуціанство приймає природну гармонію світу, але не прагне відшукати істини, котрі "лежать за його межами".

Що є релігією

Здається, всі релігії мають такі спільні особливості. У релігіях є низка символів, котрі викликають почуття благоговіння або пошани і пов'язані з РИТУАЛАМИ або церемоніями (такими, як служби в церкві), в яких беруть участь громади віруючих. Деякі з цих складових потребують певного уточнення. Незалежно від присутності чи відсутності богів у релігійній вірі, у ній практично завжди існують істоти або об'єкти, що вселяють почуття благоговіння чи подиву. Наприклад, у деяких релігіях люди вірять не у персоналізованих богів, а в "божественну силу". В інших релігіях існують постаті, котрі не є богами, проте викликають почуття благоговіння (скажімо, Будда або Конфуцій).

Ритуали, пов'язані з релігією, дуже різноманітні. Ритуальні акти можуть включати молитву, декламацію, спів, споживання певних видів їжі (або утримання від цього), піст у визначені дні тощо.

Оскільки ритуальні акти орієнтовані на релігійні символи, вони переважно розглядаються як щось цілком відмінне від звичаїв і процедур повсякденного життя. Запалення свічки на честь Бога або з метою його умиротворення за своєю значимістю відрізняється від аналогічної дії, що робиться задля освітлення. Релігійні ритуали часто виконуються в усамітненні, проте у всіх релігіях існують колективні церемонії за участю віруючих. Регулярні церемонії зазвичай відбуваються у спеціальних місцях — церквах, храмах або церемоніальних майданчиках.

Існування колективних церемоній переважно розглядається соціологами як один із головних чинників, що відмежовують релігію від магії, хоча межі між ними ніколи не бувають чіткими. Магія — це вплив на події з використанням зілля, замовляння або ритуальних дій. Вона зазвичай практикується окремими особами, а не громадами віруючих. Люди часто вдаються до магії у випадках нещастя або небезпеки. Так, у класичному дослідженні Броніслава Малиновського жителів Тробріанських островів у Тихому океані описуються різноманітні магічні обряди, здійснювані перед небезпечною мандрівкою на каное (Мalinowski, 1982). Островитяни не виконують такі обряди, коли просто йдуть рибалити у безпечних та спокійних водах місцевої лаґуни.

Хоча магічні обряди переважно зникли з життя сучасного суспільства, у небезпечних ситуаціях і досі часто звертаються до квазі-магічних забобонів. Багато людей, задіяних у небезпечних професіях або там, де випадковість може кардинально вплинути на результат (скажімо, коли йдеться про рибалок у відкритому морі або спортсменів), виконують незначні забобонні ритуали або носять певні предмети у скрутні моменти. Наприклад, тенісист, котрий під час відповідальних зустрічей завжди носить на пальці певну обручку. Віра в астрологію, успадкована від магічних понять доісторичного суспільства, досі має багато прихильників, хоча, найімовірніше, більшість людей не сприймає її серйозно.