Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
(geopolitics, від гр. geo — Земля і роііtika — політика) — політична концепція, що виникла ...
(political bankruptcy, від іт. banktotta — крах, провал, руйнування) — провал у діяльності правлячих кіл ...
ВИБІРКОВА ТАБЛИЦЯ Володіння автомобілями: міжнародне порівняння кількох країн | |||||
Число автомобілів на 1000 дорослих осіб | 1971 | 1981 | 1984 | 1989 | 1993 |
Бразилія | 12 | 78 | 84 | 98 | |
Чилі | 19 | 45 | 56 | 67 | _ |
Ісландія | 141 | 202 | 226 | 228 | — |
Франція | 261 | 348 | 360 | 475 | 420 |
Греція | ЗО | 94 | 116 | 150 | — |
Італія | 210 | 322 | 359 | 424 | 500 |
Японія | 100 | 209 | 207 | 286 | 300 |
Швеція | 291 | 348 | 445 | 445 | 410 |
Сполучене Королівство | 224 | 317 | 343 | 366 | 360 |
США | 448 | 536 | 540 | 607 | 570 |
Західна Німеччина | 247 | 385 | 312 | 479 | 470Р |
На основі наведених у нашій таблиці цифр можна зробити висновки про кілька цікавих тенденцій. По-перше, рівень володіння автомобілями істотно коливається в різних країнах: число автомашин на 1 тисячу осіб у США майже вдесятеро перевищує цей показник для Чилі.
По-друге, існує чіткий взаємозв'язок між володінням автомобілями та рівнем багатства в країн/. І справді, ми могли б користуватися показником володіння автомобілями як приблизним індикатором диференціального розвитку суспільства.
По-третє, майже у всіх представлених країнах рівень володіння автомобілями зріс з 1971 по 1973 рік, проте в одних країнах темпи зростання вищі, ніж в Інших. Можливо, це свідчить про ступінь, до якого країни успішно зростали або відставали в економічному відношенні.
По-четверте, ці дані слід розглядати в ширшій політичній перспективі. Наприклад, деяке зменшення числа автомашин у 1993 році в Німеччині відображає процес об'єднання Західної та Східної Німеччини.
По-п'яте, необхідно брати до уваги джерела даних. Наприклад, нижчі показники 1993 порівняно з 1989 роком для Сполученого Королівства, Франції, Швеції та США можна частково пояснити різними джерелами. Робота з даними вимагає обережності, а, в ідеалі, перехресної звірки статистичних даних.
Читаючи соціологічну літературу, ви часто стикатиметеся з таблицями. Іноді вони виглядають складними, однак їх легко розшифрувати, якщо дотримуватися кількох базових етапів, перелічених нижче; з часом це стане автоматичним. Не піддавайтеся спокусі поминути ці таблиці; вони містять інформацію в концентрованій формі, яку можна прочитати швидше, ніж той самий матеріал у словесному вираженні. Набувши навичок інтерпретації таблиць, ви зможете також перевірити, наскільки обґрунтовані висновки автора праці.
1. Уважно прочитайте заголовок. Таблиці часто мають довгі заголовки, що пояснюється намаганням дослідника точно визначити природу пропонованої інформації. У заголовку вибіркової таблиці спочатку подається предмет дослідження, далі — той факт, що таблиця містить матеріал для порівняння, а потім те, що дані наводяться тільки для обмеженого кола країн.
2. Пошукайте коментарі або примітки, які б пояснювали дані. Примітка в кінці вибіркової таблиці, яка стосується заголовка головної колонки свідчить про те, що дані охоплюють усі ліцензовані автомашини. Це важливо, оскільки в деяких країнах частка належно зареєстрованих автомобілів може бути меншою, ніж в інших. Примітки можуть інформувати про те, як було зібрано матеріал або чому він подається так чи так. Якщо дані зібрані не дослідником, а ґрунтуються на вже десь опублікованих результатах, має бути вказане джерело інформації. Джерело іноді говорить нам про надійність інформації, а також показує, де можна знайти вихідні дані. У нашій таблиці примітка, що стосується джерела, пояснює, що дані взято більше ніж з одного джерела.
3. Прочитайте заголовки вгорі та з лівого боку таблиці. (Іноді таблиці укладаються із "заголовками" внизу, а не вгорі.) Вони говорять про те, яка інформація міститься в кожному стовпчику чи колонці. Читаючи таблицю і переглядаючи цифри, не забувайте заголовки. У нашому прикладі заголовки зліва називають країни, тоді як заголовки вгорі вказують на рівні володіння автомобілями та роки, за котрі наведено дані.
4. Перевірте використані дані; цифри в самій таблиці можуть репрезентувати приклади, відсотки, середні числа або інші показники. Іноді буває доцільно надати цифрам потрібної вам форми: якщо, наприклад, процентні дані відсутні, можливо, доцільно їх підрахувати.
5. Розгляньте висновки, яких можна дійти, користуючись інформацією з таблиці. Більшість таблиць коментуються автором, і те, що він (вона) має сказати, звичайно, слід узяти до уваги. Однак ви, крім того, маєте поставити питання, які подальші проблеми чи питання можуть випливати з цих даних.