Політологія: Навчально-методичний комплекс

Тема 6. ДЕРЖАВА ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

1. Походження держави, її сутність та функції.

2. Форми державного правління і державного устрою.

Методичні рекомендації

1. Логіка розкриття питання про походження держави, її сутність та функції насамперед з'ясувати, що розуміється під поняттям «держава», схарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож схарактеризувати державу сутністю можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави.

2. З'ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) — форм державного правління та державного устрою.

Основні поняття та категорії

Анархізм (від грець, anarchia — безвладдя) — щейно-політичний рух, центральною тезою якого є заперечення будь-якої влади в суспільстві (С. Г. Рябов).

Держава— 1) політична цілісність, яка утворюється національною чи багатонаціональною спільнотою, закріпленою за певною територією, де підтримується юридичний порядок, встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право застосовувати примусу; 2) форма суспільного об'єднання людей на конкретному життєвому просторі, що спирається на владу, право, цінності.

Диктатура (від лат. dicto — диктую, наказую) — необмежене володарювання однієї особи або якоїсь верстви чи групи, яке спирається на насильство і не зв'язане жодними законами.

Етатизм (від франц. etat — держава) — система політичних уявлень, зміст яких скріплюється позитивною оцінкою ціннісної предметності держави як «блага» (Л. С. Мамут).

Конституція (від лат. constitutio — організація, устрій, настанова) — це сукупність правових норм найвищої юридичної сили, які відрізняються від звичайних законів тим, що формулюють і стверджують найзагальніші принципи утворення, оновлення і здійснення державної влади (С. Г. Рябов, М. В. Томенко).

Теократична держава — форма державного правління, за якої політична влада в державі належить духовенству, а глава держави є водночас і главою церкви.

Питання для самоконтролю

1. З'ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя.

2. Розкрийте зміст понять соціальної та правової держави. Подумайте, чи розв'язувана проблема узгодження дихотомічних принципів соціальної та правової держави.

3. Прослідкуйте, як у творчості українських політичних мислителів була представлена проблема впровадження того чи іншого державного устрою в Україні. Проаналізуйте їхні аргументи, зважаючи на існуючі реалії українського політичного життя.

4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

Питання для дискусії

1. Поміркуйте над питанням «договірного» характеру походження держави як акту свідомого державотворення.

2. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

3. «Держава— «Левіафан»— це історично минула форма чи можливе її існування й тепер?

4. Пересічний громадянин тоталітарної країни не відчуває себе скривдженим у політичній чи інших видах свободи. Що спричинює такий стан і що може його змінити?

Геми рефератів

1. Держава в політичній системі суспільства.

2. Концепція «автономії політики» Макіавеллі.

3. Т. Гобс та Дж. Локк: два погляди на «договірний» характер походження держави.

4. Унітарний державний устрій та його втілення в Україні.

5. Класифікація принципів демократії, правової та соціальної держави в Конституції України.

Питання до заліку

1. Функції держави.

2. Теорії походження держави.

3. Державний устрій України.

4. Розподіл влад як головний стимулюючий принцип зловживання владою в теорії Ш. Монтеск'є.

Питання до іспиту

1. Походження держави та її сутність.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів у постсоціальну добу.

4. І. Кант, Г. Гегель про природу правової держави.

Завдання для самостійної роботи

1. Чи суперечить наявність територіальної автономії всередині країни принципам унітарності?

2. У чому полягає відмінність вчення Платона та Арістотеля про ідеальну державу?

3. У чому суть і відмінність націократної теорії М. Сціборського від «класократичної» теорії В. Липинського?

4. Розкрити ідею територіального устрою України в «федералістській» концепції М. Грушевського.

5. Як тлумачить Концепція України форми державного устрою та форми державного правління?

Рекомендована література

Аристотель. Политика // Собр. соч. — М., 1990. — Т.4.

Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. К., 1998.

Грушевський М. Якої ми хочемо автономії і федерації // Вибрані праці. — Нью-Йорк, 1960.

Ильин В. В. Политология: Учеб. — М., 1999.

Кістяківський Богдан. Вибране. — К., 1996.

Козловский П. Общество и государство: неизбежньїй дуализм. — М., 1998.

Конституція України. — К., 1996.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. — К. — Філадельфія, 1995.

ЛоккДж. Два трактата о правлений // Соч. в 3 т., — М., 1987. — Т. 3.

Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.

Монтескье Ш. О духе законов // Избр. произв., — М., 1955.

Платон. Собр. соч. в 4 т., — М., 1994. — Т. З—4.

Политология. Хрестоматия / Сост. Проф. М. А. Василик, М. С. Вершинин. — М, 1999.

Потульницький В. А. Нариси з української політології (1819—1991).— К., 1994.

Рябов С. П. Політологічна теорія держави. — К., 1996.

Современная буржуазная политическая наука: проблеми государства и демократии. — М., 1982.

Сціборський М. Націократія. 2-ге вид. — Прага, 1942.

Українська державність у XX столітті. Історико-політологічний аналіз. — К., 1996.

Цыганов А. П. Современньїе политические режимьі: структура, типоло-гия, динамика: Учеб. пособие. — М., 1995.