Політологія: Навчально-методичний комплекс

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка | Кількість сторінок: 697

Види політологічних досліджень

Можна говорити про три види політологічних досліджень, а саме: пошуковий, описовий та аналітичний.

Наприклад, як попередній етап глибоких і масштабних досліджень якої-небудь політичної події може використовуватися пошукове дослідження, що грунтується на спрощеній програмі і стиснутому за обсягом методичному інструментарії (анкета, інтерв'ю, вивчення документів та ін.). З метою виявлення відносини людей до актуальних політичних подій чи виявлення ступеня ефективності щойно проведених політичних заходів можна використовувати експрес-опитування. Якщо ж потрібно уточнити предмет чи об'єкт широкомасштабного дослідження, можна бути провести опитування фахівців (експертів) з даної проблеми. ч

Що стосується описового дослідження, то це складний вид аналізу. Воно завжди проводиться по повній програмі і на базі методично опробованого інструментарію. У прикладній політології його можна застосовувати тоді, коли об'єкт аналізу — масштабна політична подія, що вирізняється різноманітними характеристиками. Наприклад, аналіз виборів до Верховної Ради, що щойно відбулися, та їх порівняння з попередніми виборами потребує, як мінімум, вивчення структури електорату і депутатського корпусу, їх інтересів, позицій, уподобань тощо. У даному випадку виділення в структурі електорату вивчення порівняно однорідних груп дасть можливість здійснити почергову оцінку, порівняння і зіставлення характеристик, які цікавлять політолога, а крім того, виявити наявність чи відсутність зв'язків між ними.

Найглибший вид дослідження — аналітичне, яке ставить за мету не тільки описати структурні елементи певного явища, а й виявити причини, що лежать у його основі й обумовлюють характер, поширеність, гостроту та інші властиві йому риси. У зв'язку з цим у прикладній політології аналітичне дослідження має особливо велику практичну цінність. Якщо в ході описового дослідження встановлюють наявність зв'язку між характеристиками досліджуваної політичної події, явища, процесу, то в ході аналітичного дослідження з'ясовуються, чи носить виявлений зв'язок причинний характер.

У кожному аналітичному дослідженні вивчаються не один який-небудь фактор, а їх сукупність, з якої згодом виділяють фактори — основні й неосновні, тимчасові й усталені, контрольовані й неконтрольовані, керовані й некеровані.

Різновидом аналітичного дослідження є експеримент, у ході якого особлива увага приділяється вивченню «поводження» тих включених в експериментальну ситуацію факторів, що додають досліджуваному об'єкту нові риси і властивості.

Таким чином, основним критерієм розрізнення розглянутих видів політологічного дослідження є глибина і ступінь складності емпіричного аналізу. Однак поряд з основним, можуть використовуватися й інші критерії. Вони пов'язані як з особливостями методу збору інформації, так і з формою та характером проведення самого дослідження.