§1. Передумови зародження етнополітичних думок
Витоки сучасних західних етнополітичних теорій і концепцій, на погляд автора, сягають передісторичної доби. Звичайно, важко та й не можливо встановити конкретний час виникнення етнополітичної думки як такої. Єдине здасться очевидним: першим зародилось те, що умовно можна назвати етнічною думкою, тобто міркування про поділ людства на етнічні групи, які мають не лише спільні, а й специфічні риси та особливості. Вже тоді, у праісторичні часи, почали з'являтись почуття, які дійшли, щоправда, у модернізованому вигляді до наших днів і відіграють суттєву роль у сучасних етнополітичних процесах. Зокрема, зароджується лояльність до своєї етнічної групи (роду, племені), почуття братерства в середині групи, бажання встановити контроль над певною територією та природними ресурсами, готовність пожертвувати всім, включно із життям, заради її виживання тощо. Тоді ж з'являються почуття зверхності, підозри й ненависті до інших племен і родів, агресивність та войовничість.
Відбувається, говорячи словами видатного американського вченого У.Самнєра, розподіл примітивного суспільства на "ми-групи" та на "вони-групи" з власними звичаями, традиціями, способом життя, інтересами тощо.
Для характеристики цих грз'п з'являється термін "етнос", що в перекладі з давньогрецької означав натовп, рід тощо. З часом, десь у V-IV ст. до н.е., цей термін починає вживатись у розумінні "плем'я" та "народ". Дещо пізніше з'являється й термін "нація" (від лат. "natio" -рід, плем'я, народ; "nasci" -народжуватись), який вживався по відношенню до різних племен і народів, і у такому значенні проіснував приблизно до XV ст.
Доцільним буде підкреслити, що водночас із дезінтеграцією людства, йшла його інтеграція, зокрема, створювались союзи племен, йшли процеси їх розселення, перемішування, асимиляції тощо.
Слід особливо наголосити, що перші державні утворення виникали за т. зв. "етнічним принципом". Згідно цього принципу населення держави мало складатись з представників одного етносу. Внаслідок цього початок світового процесу державного будівництва ознаменувався появою кількох сотень мініатюрних "етнічно чистих", або просто етнічних держав.
Досить згадати, що лише на території Греції в V-TV ст. до н.е. існувало 158 таких держав ("держав-полісів"). Водночас вже тоді почали з'являтись поліетнічні (багатоетнічні) держави, державні та міждержавні утворення, населення яких становили представники різних і часом багатьох етносів (племен і народів).
Варто зазначити, що первісні племена мали, говорячи сучасною мовою, певні владні структури, але та влада ще не носила політичного характеру. Однак з виникненням класів, зародженням держав і політи-зацією влади виникає політична думка, тобто міркування про сутність і характер, форми і функції держави та її органів, а також право і мораль.
І, мабуть, саме в ті часи ці дві думки - етнічна та політична, наклавшись одна на одну, утворили етнополітичну думку, під якою автор має на увазі міркування про взаємовідносини етносів між собою та з державою. І, мабуть, тоді ж почали закладатись основи та вироблятись принципи етнополітики.