Історія української преси: Навчальний посібник

За якийсь місяць по виході "Робітничої Газети" появляється у Києві ще один щоденник, а саме "Народна Воля", що його з 4.У почав видавати Центральний комітет Української Селянської Спілки. Присвячений був організаційним справам селянства та захисту його інтересів. Свої завдання і напрямки погоджувала вона з тим політичним напрямом, що його займала Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР), яка з 1 .V почала видавати свій офіційний орган під назвою "Боротьба".

Випускаючи перше число "Боротьби", редакція писала: "Коли наша партія задумала видавати свою газету і назвала її "Боротьба", дехто запитував: яка тепер може бути "боротьба", за що, з ким? Адже ж революція скинула царське правительство і самого царя і тепер, мовляв, запанувала в Росії свобода... Українська Партія Соціалістів-Революціонерів завше боролася не тільки за свободу політичну, але і за свободу будувати новий громадський та економічний лад... І от організувати народ для одностайної боротьби за трудові інтереси т наша задача".

Цьому завданню — конкретному розв'язанню та розробці цього питання — присвячувано в "Боротьбі" статті М. Шрага, М. Салтана, М. Сріблянського (М. Шаповала) та інших.

Містилися тут інформаційні матеріали з життя партії, огляди соціалістичного руху, статті на теми національно-визвольного руху тощо.

Спиняючись у першому числі на питанні державного ладу, часопис стояв на ґрунті ідеї української державної самостійності. Не виключав можливості федеративного устрою Росії шляхом угоди самостійних держав, що виникли б унаслідок самовизначення недержавних народів, що входили до складу Росії. "В теперішню відповідальну хвилину самовизначення нації... є великою помилкою побоювання виявити себе самостійниками", — підкреслювала "Боротьба" своє становище.

З переходом на щоденне видання зміст "Боротьби" поширено як інформативним матеріалом, так і статтями на політичні теми, оглядом преси, фейлетоном тощо. Як щоденна газета, виходила вона спочатку за редакцією М. Шрага. Серед співробітників були: М. Шаповал (М. Сріблянський), Н. Григоріїв, А. Терниченко (аграрні теми), Гнат Михайличенко (пізніш розстріляний денікінцями) та багато інших.

Року 1918 в УПСР стався розкол. За якийсь час "Боротьба" стала органом лівої течії партії, що оформилася в самостійну політичну партію, прибравши собі назву за органом "Боротьбісти".