Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

Автори: , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Либідь | Кількість сторінок: 624

Державні програми продовольчої допомоги

Відповідно до статистичних даних, у 1995 р. за межею бідності перебувало 38 млн американців (розмір їх річного доходу не перевищував 14,8 тис. дол.). Це категорія людей, які користуються правом на продовольчу програму.

Перші продовольчі програми допомоги малозабезпеченим були затверджені ще на початку 60-х років у рамках концепції "великого суспільства" і тривалий час були лише декларацією, їх реалізація розпочалася лише в 70-х роках. З цією метою при Міністерстві сільського господарства було створено Службу з питань продовольства і послуг споживачам.

У 90-х роках у США діяло 16 державних програм продовольчої допомоги малозабезпеченим. На їх реалізацію у 1995 р. було виділено 40,2 млрд. дол.., що становило 65 % бюджету Міністерства сільського господарства. Допомогу отримувало 12 % населення країни (мешканці індіанських резервацій, пенсіонери, вагітні жінки, діти і школярі).

Найбільш поширеною є програма продовольчих купонів. З 1964 р. купони отоварюються у продовольчих магазинах. У 1995 р. їх отримали 27 млн. чол. на загальну суму 27,7 млрд. дол. Комп'ютеризована система цього процесу така, що ані гроші, ані купони не переходять з рук у руки.

У 93 тис. громадських і приватних шкіл діяла національна програма шкільних обідів, що забезпечувала недорогими або безплатними обідами 25 млн. дітей. У 1995 р. конгрес виділив з цією метою 4,2 млрд. дол. Діти із малозабезпечених сімей, чий доход не перевищує 130 % рівня бідності, отримують обіди безплатно, діти із сімей з доходом від 130 до 185 % рівня бідності — за пільговими цінами.

Програма шкільних сніданків охоплює 60 тис. шкіл (5,8 млн. учнів). У 1995 р. конгрес виділив на її фінансування 1,1 млрд. дол. Діє за тими ж принципами, що й програма обідів. У цілому безплатно або за пільговими цінами харчувалися 55 % усіх школярів.

Діє також спеціальна програма дієтичного харчування для жінок, немовлят і дітей віком до п'яти років. У 1995 р. на її реалізацію виділено 3,5 млрд. дол.

Існує також програма розподілу продуктів харчування в індіанських резерваціях. У 1994 р. її учасниками були 113 тис. індіанців. Кожен із них отримував щомісяця продуктовий набір вагою від 22 до 34 кг (консерви, м'ясо, рибні продукти, овочі, фрукти і соки, сухі боби, арахісове масло, молоко, масло, сир і т. ін.).

Згідно з програмою надзвичайної продуктової допомоги у 1987 р. малозабезпеченим було роздано 450 тис. т продовольства на суму 846 млн. дол.