Історія нових незалежних держав: Навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 2010 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 487

Мусульмани

Серед мусульман Російської імперії ще з 1905 р. існував помірний за своїми вимогами національний рух. Спочатку найголовнішою силою був ліберальний, орієнтований на концепції пантюркізму, Союз мусульман Росії ("Іттіфак"). Йому протистояли, з одного боку, консервативний напрям, до якого належало духовенство і представники старих еліт, з іншого — радикальна група "лівої" інтелігенції, яка симпатизувала соціалістам-революціонерам. У травні 1917 р. майже тисяча делегатів зібралися у Москві на перший Всеросійський з'їзд мусульман, на ньому було прийнято федералістську програму. На другому з'їзді, який відбувся у липні того самого року в Казані, вже було висунуто на перший план соціальні проблеми, а також вимогу скликання Національних зборів мусульман.

Особливо активізувався національний рух у Туркестані, де головну роль відігравала Мусульманська Центральна Рада Туркестану, яка орієнтувалася на реформи. Однак восени 1917 р. найбільш радикально було налаштоване російське населення, після того як сформувало Раду в Ташкенті, Активніше почали виступати степові кочівники. З новою силою спалахнули їх традиційні сутички зі східнослов'янськими поселенцями, які захоплювали їхні землі. У квітні 1917 р. казахи скликали з'їзд в Оренбурзі, а влітку створили свою політичну партію — "Алаш-Орда". Вони добивалися автономії, припинення колонізації та вигнання нових поселенців. Киргизи й казахи, які під час репресій з боку царського уряду в 1916 р. втекли до Китаю, повернулися і висунули претензії щодо повернення переселенцями їхніх пасовиськ. Так само на поверненні своїх земель наполягали башкири. У1917 р. свою партію Міллі Фірка заснували кримські татари. її представники висунули вимогу автономії, але невдовзі зіткнулися з росіянами і українцями, які становили більшість населення у Криму. Загалом національні рухи також посилювалися серед так званих малих народів Російської імперії, зокрема Поволжя і Сибіру.

Під час громадянської війни у цій частині колишньої Російської імперії антибільшовицькі сили очолив адмірал Олександр Колчак. Він став на чолі Всеросійського тимчасового уряду — Директорії, яка об'єднала Сибірський, Казахський, Тюрко-Татарський, Башкирський та інші уряди. Адмірал зумів створити 130-тисячну армію, яка влітку 1919 р. перейшла у наступ проти більшовиків, проте зазнав поразки. До січня 1920 р. Червона Армія розгромила колчаківські сили. Більшовики, спираючись на Червону Армію, почали встановлювати радянську владу в Казахстані та Середній Азії. В середині 1920р. це відбулося у Киргизії — утворилася Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка.