Соціологія - Навчальний посібник

У широкому розумінні поняття "влада" означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти іншими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю стосовно інших, робити визначальний вплив на їх поведінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби'.

Теорії влади приділяли значну увагу ще древні мислителі — Платон, Арістотель та інші. Нею цікавились Макіавеллі і Т.Гоббс, Дж.Локк і І.Кант, а також багато інших філософів середньовіччя. Суттєвий внесок у розробку теорії влади внесли В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс та інші вчені. Новий розділ у соціологічному аналізі влади відкрив М.Вебер, який під владою розумів можливість серед конкретних соціальних відносин проводити власну волю, навіть незважаючи на опір, незалежно від підстав, на яких вона гарантується.

Підкреслюючи ключове значення влади, Т.Парсонс стверджував, що вона в аналізі політичних систем займає місце, подібне тому, що в економічних системах займають гроші.

Проблеми влади знаходяться в центрі уваги і сучасної соціології.

Найважливішим аспектом влади є те, стверджує П.С.Робінс, що основною її функцією є залежність. Чим більшою є залежність А від Б, тим більшою є влада Б. Людина, пише американський вчений, може над нами мати владу тоді і тільки тоді, коли ми чогось хочемо, і те "щось" є в її руках когось іншого.

Учений наводить такий приклад. Людина хоче отримати диплом про закінчення вищого навчального закладу. Цілком зрозуміло, що для цього слід вступити до конкретного навчального закладу, сумлінно провчитися кілька років, складаючи при цьому ряд екзаменів і заліків. Кожен з викладачів, які викладають той чи інший предмет, буде мати над нею неабияку владу, яка фактично зникає після складання іспиту чи заліку (хіба необхідно перескладати предмет на кращу оцінку, тоді влада викладача продовжується)" Згодом до викладача залишається тільки пошана. І її викладач (якщо він, звичайно, таку повагу має у студентів) може використовувати дуже довго, навіть після закінчення студентом вищого навчального закладу.

Декан же має владу над студентом упродовж всього процесу навчання. Пошана як етична засада в цьому випадку теж має значну роль, але в свідомості студента, наголошує П.Робінс, декан є втіленням влади впродовж усіх п'яти років навчання незалежно від того, які іспити і заліки, з яких предметів студент повинен складати. Пошана до декана з боку студентів ґрунтується не на знаннях того чи іншого предмета та його викладання доцентом чи професором, а на ставленні керівника факультету до студентів як до рівних.