Соціологія: пер. с англ.

Значна частина соціального життя, вважає Ґофман, може просторово відбуватися на сцені та за її лаштунками. Сцена — це соціальні події та зустрічі, коли індивіди грають формальні ролі; їх можна уподібнити до вистави на театральному помості. На сцені виступають, як правило, в команді. Два визначні політики, що належать до однієї партії, можуть демонструвати перед телевізійною камерою єдність і дружбу, хоча насправді щиро ненавидять один одного. Чоловік і дружина часто вживають усіх заходів остороги, щоб не сваритися в присутності дітей, створюючи видимість абсолютної гармонії, щоб потім зчепитися в запеклій сварці, коли дітей укладено до ліжка.

За лаштунками сцени люди готують бутафорію і готуються самі до виступів на тлі більш формальних декорацій. Залаштункова сфера життя справді нагадує про лаштунки театру або позакадрову діяльність людей, які беруть участь у зйомках фільму. Коли люди опиняються за лаштунками сцени, вони дістають нагоду розслабитись і дозволити собі почуття та поведінку, від яких утримуються, коли перебувають на сцені. Залаштункова сфера дозволяє "богохулити, сердито бурчати... недбало і неохайно вдягатися, сидіти і стояти з широко розставленими ногами, розмовляти діалектом або напівпристойною мовою, мимрити і кричати, удавати агресивність і "клеїти дурня", виявляти неувагу до інших у дріб'язкових, але потенційно символічних актах, тобто поводитися так, як поводиться людина, коли їй байдуже до всіх, крім власної персони, — мугикати або насвистувати якусь мелодію, плямкати губами, гризти нігті, відригувати і випускати гази" (Goffman, 1969). Так, офіціантка може бути самим утіленням вишуканої чемності, коли обслуговує клієнта, але перетворюватися на люту і сварливу мегеру, як тільки зачинить за собою двері на кухню. Либонь, чимало завсідників змінили б своє ставлення до ресторанів, якби могли бачити, що там відбувається на кухні.