Соціологія: пер. с англ.

Сім'я вже давно має своїх критиків. У дев'ятнадцятому сторіччі чимало мислителів пропонували замінити сімейне життя на більш усуспільнені форми. Деякі з цих ідей були реалізовані на практиці. Один із найвідоміших прикладів — організація комуни "Онеїда" в Новій Англії в СЇЇІА, в середині дев'ятнадцятого сторіччя, В основу цієї спільноти лягли релігійні вірування Джона Гамфрі Ноеса. Кожен чоловік у комуні вважався одруженим із кожною жінкою, і всі вони були батьками народжених у комуні дітей. Подолавши початкові труднощі, група зросла до трьохсот людей і проіснувала близько трьох десятків років, перш ніж розпалася. Відтоді засновувалося багато інших комун як у Британії, так і в інших європейських країнах. Велике розмаїття таких комунальних утворень виникло в 1960-х рр., причому всередині таких груп здебільшого передбачалися вільні сексуальні взаємини і колективна відповідальність за виховання дітей. Невелика кількість таких комун існують і досі.

Найважливіший сучасний приклад домашнього життя в умовах комуни — це кібуци в Ізраїлі. Кібуц являє собою добровільне об'єднання сімей та індивідів, які співпрацюють у вихованні дітей. Більшість кібуців були спочатку колективними фермерськими господарствами, але сьогодні чимало їх перейшло у сферу промислового виробництва. В Ізраїлі налічується понад 240 кібуців, у яких проживає близько 100 тисяч чоловік. Деякі з них невеликі, що налічують не більш як півсотні членів, але є й такі, що мають у своєму складі до двох тисяч чоловік. Кожен кібуц живе так, наче це одна велика родина, обов'язки догляду за дітьми бере на себе вся громада, а не тільки та сім'я, в якій вони народилися. В деяких таких кібуцах діти живуть у спеціальних "будинках дитини", а не зі своїми батьками, хоча вихідні проводять здебільшого у сімейному колі.

Наміри тих, хто засновував перші кібуци, були радикальними. Комунальна власність разом із колективним вихованням дітей мислились як засіб уникнути індивідуалістичної, конкурентної природи життя в сучасних суспільствах. Ці ідеали, звичайно ж, не були відкинуті; та все-таки протягом наступних років більшість кібуців обрали для себе традиційніші форми життя, аніж ті, яким віддавалася перевага на ранньому етапі. Наприклад, сьогодні діти частіше ночують у домівках своїх батьків, ніж то було раніше. Дитячі будинки в кібуцах нині більше відповідають уявленням про заклади, де створено максимально сприятливі умови для праці та відпочинку, аніж такі, що виражають загальну відповідальність членів комуни за виховання дітей.