Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Одним із найвпливовіших сучасних теоретиків у сфері засобів масової інформації є французький автор Жан Бодрільяр. Він розглядає вплив сучасних мас медіа як цілком відмінну і дуже важливу форму технології. Поява мас медіа, особливо електронних, насамперед телебачення, змінила саму природу нашого життя. Телебачення не просто "подає" нам світ, воно дедалі більше визначає, яким наш життєвий світ є насправді.
Звернімося до прикладу судового процесу над О. Дж. Сімпсоном, гучної справи, що слухалася в Лос-Анджелесі у 1994—1995 роках. Спочатку Сімпсон був відомим гравцем американської футбольної ліґи, а згодом став популярним актором. Він знімався в кількох відомих фільмах, у тому числі в серіалі "Оголена зброя". Його звинуватили в убивстві власної дружини Ніколь і в результаті тривалого процесу виправдали. Пряму трансляцію судового процесу дивилися в багатьох країнах, включаючи й Британію. В Америці цей процес постійно транслювався на шести телевізійних каналах.
Процес вийшов за межі залу суду. Це було телевізійне явище, що об'єднало мільйони глядачів та коментаторів. Цей процес став ілюстрацією того, що Бодрільяр назвав "гіперреальністю". "Реальності", яку дає нам змогу побачити телевізор, вже не існує. "Реальність" — це фактично низка образів, створених телекоментаторами цілого світу, котрі назвали цей процес глобальною подією.
Незадовго до початку протистояння в Перській затоці 1991 року Бодрільяр опублікував у газеті статтю під назвою "Війна в затоці неможлива". Після оголошення війни і кривавого конфлікту здавалося, що Бодрільяр помилився. Аж ніяк. По закінченні війни він написав ще одну статтю — "Війни у Перській затоці не було". Що ж він мав на увазі? Те, що ця війна була не такою, які нам відомі з історії. Це була війна епохи мас медіа, телевізійний спектакль, в якому разом з іншими глядачами всього світу Джордж Буш і Саддам Хусейн переглядали теленовини "Сі-Ен-Ен", щоб зрозуміти, що насправді відбувається.
Бодрільяр стверджував, що за доби повсюдного проникнення мас медіа постає нова реальність — гіперреальність, скомпонована із суміші діяльності людини та образів зі сфери засобів масової інформації. Світ гіперреальності вибудовується із "видимості" (simulacra) — образів, котрі набувають значення тільки через інші образи, а отже, не існують у "зовнішній реальності". Наприклад, сучасна реклама сигарет "Silk Cut" зовсім не стосується тютюнових виробів, а пов'язана з довгою низкою попередніх реклам. Сьогодні жодний політичний діяч, що не з'являється повсякчас на телеекрані, не може виграти вибори: телевізійний імідж цього діяча і є "особою", відомою більшості телеглядачів.