Соціологія: пер. с англ.

Слово "школа" походить від грецького слова, що означає дозвілля або відпочинок. У доіндустріальних суспільствах шкільна освіта була доступна лише тим небагатьом, хто мав час і гроші, необхідні для її здобуття. Єдиними освіченими категоріями населення були релігійні діячі або священики, котрі застосовували свої знання для читання та тлумачення біблійних текстів. Для переважної більшості людей дорослішання означало засвоєння на прикладі старших тих самих суспільних звичаїв та робочих навичок. Як ми вже бачили, діти зазвичай починали допомагати дорослим у домашній, сільськогосподарській та ремісничій діяльності змалку. В їхньому повсякденному житті читання не було необхідністю і навіть не мало жодної користі.

Іншою причиною того, чому так мало людей вміли читати, була необхідність власноруч переписувати книги, які через це були рідкісними й дорогими. Цю ситуацію змінило книгодрукування — винахід, що прийшов до Європи з Китаю. Перший друкарський прес на Заході винайшов 1454 року Йоган Ґутенберг. Завдяки друкові книжки та документи стали широко доступними. Це були книги та памфлети, а також безліч рутинних матеріалів, необхідних для функціонування навіть складніших суспільств. Наприклад, кодекси законів Друкувались і широко розповсюджувалися. Протоколи, доповіді та збірники повсякденної інформації стали невід'ємним атрибутом діяльності уряду, різних підприємств та організацій у цілому. Дедалі ширше використання друкованих матеріалів у найрізноманітніших сферах життя підвищило рівень писемності (елементарне уміння читати й писати) порівняно з минулими часами. ОСВІТА в її сучасній формі, коли діти навчаються у спеціально відведених шкільних приміщеннях, поступово почала набирати сили. Однак близько півтора століття тому, і навіть ще пізніше, заможні батьки наймали для дітей приватних педагогів. Більша частина населення взагалі не одержувала шкільної підготовки аж до перших десятиліть XIX сторіччя, коли в європейських країнах та Сполучених Штатах почали створюватися мережі початкових шкіл.

Процес індустріалізації та розвиток міст сприяв зростанню попиту на спеціалізовану освіту. Люди тепер мають найрізноманітніші заняття, і фахові навички вже не доконче передаються безпосередньо дітям від батьків. Набуття знань дедалі більше полягає в абстрактному навчанні (таких предметів, як математика, природничі науки, історія, література тощо), а не в практичній передачі конкретних навичок. У сучасному суспільстві люди повинні мати базові навички, такі як читання, письмо, лічба, та загальні знання про своє фізичне, соціальне та економічне середовище; крім того, важливе значення має їхнє вміння вчитися, аби опанувати нові, іноді дуже технізовані форми інформації.