Соціологія: пер. с англ.

Що чекає міста і міських жителів під поглядом проблеми зростання населення? Напрямки, проаналізовані в цьому розділі, утворюють складну мозаїку, позбавлену якоїсь єдиної й загальної тенденції. У розвинутих країнах розширення міст уже, так би мовити, завершується. Розвинені системи комунікації дозволяють людям жити подалі, ніж колись, від місць роботи. Водночас і їхні робочі місця наближаються до них, оскільки нові галузі розташовуються поза міськими центрами. Населення деяких старих міст, особливо тих, що ґрунтуються на традиційних промислових галузях, і далі зменшуватиметься, адже люди перебираються до інших районів. І все-таки, ці самі обставини стимулюватимуть подальше упорядкування. Фактично, чим більше занепадатимуть центри міст, тим більше можливостей буде для впорядкування; нерухомість так дешевшає, що оновлення можна проводити, не витрачаючи надмірних коштів.

Тимчасом як у містах індустріалізованих країн населення залишається на стабільному рівні або й зменшується, у країнах "третього світу" воно продовжує зростати. Умови життя в містах цих країн, як видається, повсякчас погіршуються, принаймні для міських бідняків. Проблеми, що існують в індустріалізованих країнах, хоч би які важливі вони були, бліднуть і стають геть незначними порівняно з труднощами, котрі постали сьогодні перед країнами "третього світу".

Резюме

1. Традиційні міста у багатьох відношеннях відрізнялися від сучасних міських зон. Вони були, за сучасними мірками, замалими, обносилися мурами, а в їхніх центрах головне місце посідали культові споруди й палаци.

2. У традиційних країнах у міських зонах проживала тільки незначна частина населення. Сьогодні в індустріалізованих країнах у містах мешкає від 60 до 90 відсотків. У країнах "третього світу" також швидкими темпами розвивається урбанізація.

3. На ранніх етапах становлення соціології міста провідну роль відігравала діяльність Чиказької школи, члени якої розглядали процеси урбанізації, керуючись екологічними моделями, запозиченими з біології. Льюїс Вірт розробив поняття урбанізму як способу життя, стверджуючи, що міське життя культивує безликість та соціальну відчуженість. Такі погляди не відкидалися цілком, але їх поставлено під сумнів. Як наголошували критики, міське життя не завжди є безликим: у міських кварталах можна підтримувати багато тісних особистих стосунків.

4. У новій праці Дейвіда Гаврі та Мануеля Кастелза моделі урбанізму поєднано з ширшим суспільством, а процеси урбанізації не розглядаються як самодостатні. Способи життя, що їх виробляють у містах люди, а також свідоме планування різних кварталів виражають найхарактерніші риси розвитку сучасного капіталізму.

5. Розширення приміських зон та "спальних районів" сприяло занепаду центрів міст. Заможніші групи людей та ділові фірми воліють вибиратися з центру міст, щоб скористатися перевагами нижчих норм місцевих податків. Утворюється зачароване коло: що більше розвивається передмістя, то більші проблеми постають перед жителями центральних частин міст. Оновлення міста — реставрація старих будівель з метою подальшого використання — набуло великого поширення, однак поки що повернути назад процес занепаду центральних районів міст не вдається.

6. Сьогодні в аналізі міського життя необхідно вміти пов'язувати глобальні та місцеві проблеми. Місцеві чинники впливу на розвиток міст іноді бувають складовими частинами набагато масштабніших процесів. Структура місцевих кварталів, а також напрямки їхнього зростання й занепаду часто відображають зміни у промисловому виробництві на міжнародному рівні.

7. Як і багато інших ділянок соціології, урбанізм зазнає впливу глобалізації. У новій моделі класифікації виділяється п'ять різновидів міст: міста штаб-квартири, інноваційні центри, місця модульного виробництва, транзитні пункти для країн "третього світу" та міста пенсіонерів.

8. У країнах "третього світу" відбуваються масштабні процеси розвитку міст. Міста в цих країнах у багатьох відношеннях відрізняються від міст Заходу і в них часто переважають тимчасові нелеґальні оселі, де умови життя надзвичайно злиденні.

Додаткова література

Jim Kemeny, Housing and Social Theory (London: Routledge, 1991). Праця, в якій проблема житлобудівництва розглядається з позицій науки та соціології.

Anthony D. King, Global Cities (London: Routledge, 1991). Дискусія щодо глобального підходу тлумачення сучасного міста.

Paul Lawless, Britain's Inner Cities (London: Chapman 1989), Дослідження проблеми розвитку центральної частини міста та вибору вдалої політики щодо її подолання.

Suzanne Macgregor and Ben Pimlott, Tackling the Inner Cities (Oxford: Clarendon Press, 1991). Обговорення проблеми центрів міст в Британії сьогодні.

Richard Sennett, The Conscience of the Eye: The Design and Social Life of Cities (London: Faber and Faber, 1993). Пропонована інтерпретація природи міського життя в історичній перспективі.

Philip J. Waller, Town, City and Nation: England 1850—1914 (Oxford: Clarendon Press, 1991). Аналіз соціальних умов розвитку урбанізації в XIX— XX ст.

Важливі терміни

• урбанізація • оновлення міста

• велике місто • місто штаб-квартира

• мегаполіс • інноваційний центр

• екологічний підхід • місце модульного виробництва

• екологія міста • транзитний пункт

• штучне середовище для країн "третього світу"

• колективне споживання • міста пенсіонерів

• субурбанізація • глобальне місто