Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Дивись також:

Історичний аналіз

У соціологічних дослідженнях часто має важливе значення історична перспектива. Адже ми часто потребуємо часової перспективи, щоб осмислити нагромаджуваний нами матеріал з конкретної проблеми.

Соціологи часто прагнуть безпосередньо досліджувати минулі події. Справді, деякі періоди історії можна вивчати безпосередньо, якщо існують очевидці тих подій, наприклад, свідки голокосту в Європі під час другої світової війни. Дослідження історії в такий спосіб означає опитування людей про події, свідками яких вони були в минулому. Очевидно, такий вид дослідницької роботи не може сягати більш як на 60—70 років назад у минуле. Проводячи історичні дослідження давніших подій, соціологи змушені користуватися документами та письмовими свідченнями, що часто зберігаються у спеціальних бібліотечних або національних архівах.

Цікавим прикладом документального дослідження історичних подій є студії соціолога Ентоні Ешворта окопних військових дій під час першої світової війни (Ashworth, 1980). Ешворта цікавили умови життя людей, які перебували під постійним обстрілом, змушені тижнями тіснитися поруч. Він користувався різноманітними документальними джерелами: офіційними історичними даними про війну, включаючи й інформацію про різні дивізії та батальйони, офіційні публікації того часу, записи та нотатки, що приватно робили деякі військові, а також особистими спогадами про воєнні роки. Користуючись таким різноманітним матеріалом, Ешворт зміг розробити поширену й детальну характеристику життя в окопах. Як він виявив, більшість солдатів самі вирішували, коли їм вступати в сутичку з ворогом, і часто фактично нехтували команди офіцерів. Наприклад, на Різдво німецькі солдати й солдати союзників припинили військові дії, а в одному місці навіть відбувся неофіційний футбольний матч між обома сторонами.