Соціологія: навчальному посібнику

Друзі, соратники, однодумці — К. Маркс і Ф. Енгельс — дивовижний приклад сорокарічної плідної праці, яка ніколи не була затьмарена. Провідним у цьому тандемі був К. Маркс, Ф. Енгельс не заперечував* їхнє спільне дітище отримало найменування від імені лише першого. Ідеологічна доктрина, соціальна філософія — це всесвітньо відомий марксизм. Проте стосовно соціологічної теорії доречніше говорити про марксо-енгельсову концепцію, якщо вже не про " енгельсизм ".

Саме завдяки Ф. Енгельсу К. Маркс звернувся до соціологічної проблематики, соціологічні розробки та політекономічні екскурси першого вплинули на напрям Марксової думки. Піонерні дослідження Ф. Енгельсом становища робітничого класу в Англії — один з найбільш вдалих прикладів емпіричного й аналітичного розгляду соціальних відносин, процесів урбанізації за умов капіталізму, розкриття антигуманної сутності капіталістичного ладу тих часів.

Увагу К. Маркса привернули також гостра критика Ф. Енгельсом праць буржуазних політекономів, інтерпретація феномену приватної власності, акцентування уваги на негативних аспектах конкуренції та індивідуалізму людей у буржуазних суспільних відносинах, необхідності революційної зміни їх. Багато політ-економічних положень, розвинутих К. Марксом, започатковував Ф. Енгельс. Отже, є справедливою думка, що Ф. Енгельс був значною мірою предтечею соціологічної теорії К. Маркса, а його ідеї — соціологічною складовою спільних робіт основоположників марксизму.