Людина і світ: Підручник

Чим відрізняється наукове знання від будь-якого іншого? Як учені пізнають світ? Що таке наукова революція? Чи впливає наукова картина світу на наш світогляд?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Мета і засоби діяльності, творча діяльність, почуттєве і раціональне пізнання, критерії істини, об'єктивність істини.

"У СВІТІ БЕЗЛІЧ ШЛЯХІВ"

Цей філософський вислів означає, що дійсність не схована від нас і осягати її можна різними способами. Повсякденна свідомість, наука, мистецтво постійно відкривають нам нове у світі і людині, сприяють загальному прогресу розуміння і знання.

У чому ж особливості наукового пізнання? Насамперед наукове пізнання відрізняє прагнення до об'єктивності, тобто до вивчення світу таким, який він є поза і незалежно від людини. Отриманий при цьому результат не повинен залежати від особистих думок, пристрастей, авторитетів. Так, відомий фізик М. Планк(1858-1947) говорив, що він хоче відшукати такі знання, які істинні не тільки для всього людства, але і для інопланетного розуму, якщо той взагалі існує в природі.

Важливою рисою наукових досліджень є їхня спрямованість на одержання таких даних, які не тільки пов'язані із сьогоденням, але можуть знайти застосування в майбутньому. Відомі численні факти, коли наукові відкриття розглядалися сучасниками як чисто теоретичні досягнення, безперспективні в практичному плані. Однак проходили роки, десятиліття, і знання, добуті наукою, ставали основою створення нової техніки та технології. Яку, здавалося, користь можна було витягти з відкриття Г.Р. Герцом електромагнітних хвиль? Але через десятиліття на основі цього відкриття було винайдене звичне нам радіо.

В одному з американських словників наука визначається як "спостереження, класифікація, опис, експериментальні дослідження і теоретичне пояснення природних явищ". Звичайно, таке визначення не може розглядатися як вичерпне, але тут схоплена важлива особливість засобів і методів пізнавальної діяльності, що відрізняє науку від інших способів пізнання світу.

ДВА РІВНІ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

У науці виділяють емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Емпіричне пізнання має справу насамперед з фактами, що складають основу будь-якої науки, а також з емпіричними законами, що встановлюються в результаті узагальнень і систематизації результатів спостережень і експерименту. До таких експериментально виявлених законів відносяться, приміром, добре відомі вам з курсу фізики закон Шарля (залежність тиску газу від температури), закон Гей-Люссака (залежність обсягу газу від температури), закон Ома (залежність сили струму від напруги й електричного опору) і багато інших.

Теоретичне пізнання має справу з більш абстрактними науковими законами, що охоплюють дуже широкий клас явищ, а також такі об'єкти, які не можна безпосередньо спостерігати, наприклад електрони, гени. Серед цих законів - закон збереження і перетворення енергії, закон всесвітнього тяжіння, закони спадковості тощо. Подібні закони разом з іншими, тісно зв'язаними між собою компонентами - принципами, поняттями, теоретичними схемами, логічними наслідками з вихідних тверджень,- утворюють наукову теорію (згадайте відомі вам теорії в галузі математичного, природньо-наукового і гуманітарного знання).

Пізнавальне значення теорій дуже велике. Вони дозволяють пояснювати досліджувані явища і процеси, пророкувати їхній розвиток у майбутньому. Наприклад, теорія Ньютона, або, як її називали, небесна механіка, що включає закон всесвітнього тяжіння, три закони руху, створила нову фізичну картину світу, дала можливість розраховувати рух небесних тіл, вказала напрямок новим науковим пошукам. Завдяки обчисленням Е. Галлея на основі законів небесної механіки вперше була встановлена дата (1758) наближення до Землі комети, що одержала згодом назву комети Галлея. Розрахунок підтвердився. Теорія Ньютона допомогла відкрити нові планети Уран і Нептун.