§ 8. Міжнародний захист прав людини
Права людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55. Конституції України говорить: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна».
Міжнародний захист прав людини набуває, особливо останнім часом,великого значення.
Організаційна структура європейської системи захисту прав людини:
1. Європейська комісія з прав людини (складається з 43 чоловік, що обираються строком на 3 роки).
2. Європейський суд з прав людини — єдиний юрисдикцій-ний орган, який працює на постійній основі — всього 39 суддів (у його складі діє Велика палата — 17 суддів, що займається питаннями внутрішньосудової апеляції);
3. Комітет міністрів Ради Європи — функції обмежуються лише наглядом за виконанням остаточних постанов Європейського суду.
Усі вони є суб'єктами формування європейського права як органічного «сплаву» англо-американського і континентального типів правових систем, їх статутна форма (Європейська Конве-
нція про захист прав і основних свобод людини, Статути Комісії та Суду, Процедурні правила роботи Комісії та Суду) має прецедентный зміст.
Європейська система захисту прав людини включає дві можливості (два права):
• можливість (право) особи подавати індивідуальні петиції;
• право держав — учасниць Європейської системи захисту прав людини ініціювати провадження у справах про порушення прав будь-яких людей, включаючи іноземців.
Перш ніж подавати петицію, необхідно попередньо вичерпати усі внутрішні засоби захисту, які відповідають загальновизнаним нормам міжнародного права, а також додержання строків давності — від дня винесення остаточного рішення національною владою має пройти не більш ніж 6 місяців.
Петиція повинна бути прийнятною, а саме:
- не може бути анонімною;
- не може повторювати петицію, яка раніше вже аналізувалася судом або є предметом іншої процедури міжнародного розгляду;
- не повинна суперечити за змістом положенням Конвенції або Протоколу до неї;
- повинна бути достатньо обгрунтованою та правомірною. Стадії розгляду справи в Європейському суді:
1
— розгляд питання про прийнятність чи неприйнятність індивідуальних петицій і скарг, поданих у встановленому порядку державами-учасницями Європейської системи захисту прав людини
форма — рішення
2
- розгляд справи по суті, включаючи процедуру дружнього врегулювання
форма -рішення
3
- вирішення справи, результатом якого є юридичне оформлення Палатою суду
форма — постанова
Право сторін на апеляцію здійснюється шляхом її подання до Великої Палати суду протягом трьох місяців від дня винесення постанови звичайною Палатою суду.
Постанова Палати суду є остаточною, якщо:
1) сторони заявили, що не звертатимуться з проханням про направлення справи до Великої Палати;
2) через три місяці після винесення постанови звичайною Палатою відсутнє прохання про направлення справи до Великої палати;
3) комітет Великої палати відхилив таке прохання.
