Глава 14. Політичні еліти

У будь-якій, навіть найдемократичнішій, державі владу безпосередньо завжди здійснює не весь народ, а його незначна меншість. Безпосереднє й постійне здійснення всім народом державної влади неможливе суто технічно, організацій но, та й недоцільне під кутом зору її ефективності. У всіх країнах є групи населення, які беруть найактивнішу участь у політичному житті, відіграють ключову роль у здійсненні влади. Такі групи в політології називають політичними елітами.

Оскільки політика є одним із найголовніших видів людської ДІЯЛЬНОСТІ, від якого залежать не тільки благополуччя членів суспільства, а й саме існування останнього як цілісного утворення, то для науки про політику надзвичайно важливе вивчення політичних еліт, шляхів і засобів їх формування та функціонування.

Рекомендована література

Ашин Г. К., Охотский Е. В.

Курс элитологии. М., 1999.

Ашин Г. К.

Правящая элита и общество // Свободная мысль. 1993. № 7.

Ашин Г. К.

Современные теории элиты: критический очерк. М., 1985.

Бебик В. М.

Еліта, елітарність, лідерство // Віче. 1993. № 7.

Вовканич С.

Еліта — найбільш конвертована валюта // Віче. 1997. № 5.

Восленский М.

Номенклатура // Новый мир. 1990. № 6.

Дай Т. Р, Зиглер Л. X.

Демократия для элиты: Введение в американскую политологию. М., 1984.

Гаман-Голутвина О. В.

Политическая элита — определение основных понятий // Полит. исследования. 2000. № 3.

Кузшенко Б.

Політична еліта у пострадянській Україні: яка вона? // Право України. 1998. № 1.

Кухта Б. Л., Теплоухова Н. Г.

Політичні еліти і лідерство. Львів, 1995.

Либман Г., Варбузов А. В., Сухарева Э. О.

Теории элит // Социально-полит, журн. 1997. № 4.

Малькова Т., Фролова Н.

Массы. Элита. Лидер. М., 1992.

Милановски В.

Политические элиты — элиты в политике // Политология вчера и сегодня. М., 1991. Вып. 3.

Миллс Р.

Властвующая элита. М., 1959.

Мясников О. Г.

Смена правящих элит: «консолидация» или «вечная схватка»? // Полит, исследования. 1993. № 1.

Мясников О. Г.

Субъекты политики // Социально-полит, журн. 1993. № 5—6.

Нарта М.

Теория элит и политика. К критике элитаризма. М., 1997.

Оксамитная С. Н.

Тенденции межпоколенной мобильности в украинском обществе // Социол. исследования. 1999. № 10.

Пастухов В. Б.

От номенклатуры к буржуазии: «новые русские» // Полит, исследования. 1993. № 2.

Правляча еліта сучасної України. К., 1998.

Пугачев В П.

Основы политики: личность, элита, лидерство. М., 1989.

Самсонова Т. Н.

Концепция правящего класса Г. Моски // Социол. исследования. 1994. № т.

Сартори Дж.

Вертикальная демократия // Полит, исследования. 1993. № 2.

Скуратівський В.

Історична ритміка українських еліт // Політ, думка. 1994. № 3.

Танчер В. В.

Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социол. исследования. 1999. № 10.

Тарусина И. Г.

Элитисты и плюралисты в современной политической теории // Полит, исследования. 1997. № 4.

Фесенко В. В.

Политическая элита Украины: противоречия формирования и развития // Полит, исследования. 1995. № 6.

Чукупг С.

Чого не вистачає правлячій еліті України // Віче. 1999. № 6.

Шаран И

Элитизм // Политология вчера и сегодня. М., 1991. Вып. 3.

Щумпетер Й.

Капіталізм, соціалізм, демократія. К., 1995.