Тема 8. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ ТА УСТРОЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ
1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів.2. Закономірності трансформації тоталітарних та авторитарних режимів у сучасній демократії.Методичні рекомендації1. Вивчаючи перше питання треба насамперед треба з'ясувати існуючі точки зору щодо поняття «політичні режими», його сутність. Необхідно усвідомити, яке місце займають принцип легітим-ності, структура інститутів, партійна система та форма і роль держави в структурі політичного режиму, а також що об'єднує і відрізняє поняття «політична система» і «поліичний режим». Крім того, треба порівняти існуючі підходи до типології політичних режимів і засвоїти характерні особливості тоталітарного, авторитарного й демократичного режимів.2. При вивченні другого питання треба усвідомити, що процес трансформації політичних режимів складний, суперечливий. Важливо з'ясувати моделі переходу від авторитаризму до демократії, запропоновані С. Хантінгтоном, проаналізувати кооперативну та конкурентну моделі переходу, які є доповненням до моделей переходу С. Хантінгтона, а також три форми найбільш вирогідної мирної трансформації недемократичних політичних режимів у демократичні, запропоновані Є. Вятром. Слід також засвоїти, що процес трансформації тоталітарних та авторитарних режимів у сучасній демократії пов'язаний з великими труднощами і передбачає своєчасне і рішуче вирішення проблем, знання і усвідомлення яких дасть можливість завершити цей процес вчасно і найменш болісно для суспільства і громадян.Основні поняття та категоріїо-------------------------------------------------------------------------------------------------
Політична організація: 1) система стійкої взаємодії різнорідних за своїм походженням компонентів, заради досягнення загальної соціальної мети політичними засобами; 2) об'єднання людей, які ставлять перед собою завдання досягти загальної політичної мети на основі співробітництва у межах цього об'єднання.
Політичний порядок 1) виконання формальних та традиційно заведених правил у суворо встановленій послідовності в роботі будь-якого політичного органу або інституту. Тобто одна із сторін бюрократичної спеціалізації політико-управлінської праці; 2) стан політичної системи, який характеризує її спроможність до політичної мобілізації та здійснення запланованих акцій.
Процес інституціалізації— перетворення будь-якого явища або руху в організовану установу. Формальний, впорядкований процес із певною структурою відносин, ієрархією влади різних рівнів та іншими ознаками організації: дисципліною, правилами поведінки і підкорядку-вання тощо.
Політичний лад (устрій) — закріплене в сучасній політичній науці позначення політичної структури суспільства і політичного режиму. Це змістовна характеристика суспільства і держави. Формальне структурне тлумачення політичного ладу включає характеристику відносин держави і його інституційних (політичних та громадсько-політичних організацій) та квазі-інституційних утворень (політичних кланів), де суб'єкти політики існують як її несистемноутворюючі елементи.
Громадянське суспільство — це сукупність природних форм громадської життєдіяльності індивідів, покликаних забезпечувати, задовольняти їх потреби та інтереси, головним чином недержавними і неполітичними методами.
Політичний плюралізм — це визнання множинності соціальних інтересів та способів їх виразу в політиці, показник та результат зрілості процесу становлення демократичної політичної системи. Головний принцип політичного плюралізму— це управління різними специфічними інтересами і потребами, а не ліквідація цієї різниці.
Питання для дискусії
1. Чи може армія виконувати роль інституту політики? Якщо може, то чим це зумовлено?
2. Що визначає поняття «політичний режим»?
3. З яким труднощами зустрілась Україна на шляху переходу від авторитарного режиму до демократії?
4. Яка форма правління, на ваш погляд, ефективніша?
5. Чи існують переваги в авторитарного режиму?
6. Які причини виникнення тоталітарного режиму в СРСР?
Теми рефератів
1. Характеристика політичного режиму в сучасній Україні.
2. Авторитаризм у країнах Азії, Африки та Латинської Америки: сутність та еволюція.
3. Тоталітаризм як політичний та соціальний феномен.
4. Інститут президентства в сучасному світі.
5. Порівняльний аналіз парламентської та президентської форм правління.
Питання для самоконтролю
1. З'ясуйте наукові підходи до поняття «політичні режими».
2. Розкрийте ознаки авторитарного режиму.
3. З'ясуйте, в чому полягає особлива роль держави як елемента політичного режиму.
4. Чи можна ототожнювати поняття «політичний режим» і «режим правління»?
5. Чим визначається рівень демократичності країни?
6. З'ясуйте, як змінився авторитарний режим з минулого до сьогодення.
Питання до заліку
1. Співвідношення й залежність політичних режимів та політичних систем.
2. Сутність, ознаки, недоліки та переваги монархії як форми правління.
3. Сутність, ознаки та переваги республіки як форми правління.
4. Критерії класифікації політичних режимів.
5. Характеристика головних ознак авторитаризму.
6. Характеристика головних ознак тоталітаризму.
7. Характеристика головних ознак демократії.
Питання до іспиту
1. Політичний режим його сутність.
2. Форми правління та їх співвідношення з політичними режимами.
3. Класифікація та типологізація політичних режимів.
4. Сутність та причини виникнення тоталітаризму.
5. Сутність та причини виникнення авторитаризму.
6. Сутність та причини виникнення демократії.
Завдання для самостійної роботи
1. З'ясуйте суть таких понять: політичний режим, політична організація, форма правління.
2. З'ясуйте залежність та різницю між політичним режимом і політичною системою.
3. Проаналізуйте підходи до класифікації політичних режимів.
4. З'ясуйте структуру політичних режимів.
5. Сформулюйте основні ознаки демократичного режиму.
6. З'ясуйте суть та причини виникнення тоталітарного режиму.
7. З'ясуйте суть та причини виникнення авторитарного режиму.
8. Схарактеризуйте політичний режим України.
Рекомендована література
Авторханов А. Г. Технология власти. — М., 1994.
Арон Р. Демократия и тоталитаризм. — М., 1993.
Вятр Е. Типология политических режимов: Лекции политологии. — Таллин, 1991.
Головаха Е. И., Бекешкина И. 3., Небоженко В. С. Демократизация об-щества и развитие личности: от тоталитаризма к демократии. — К., 1992.
Громьїко А. Л. Политические режимьі. — М., 1994.
Даль Р. Введение в зкономическую демократок). — М., 1991.
Джшас М. Лицо тоталитаризма. — М., 1992.
ЖилевЖ. Фашизм: Тоталитарное государство. — М., 1991.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. — Відень, 1926.
Поппер К. Открьітое общество и его враги: В 2 т. — М., 1992.
Почепцов Г. Тоталитарньїй человек. — К., 1992.
Саламатин В. С. Политические режими: К методологии понятий. — М., 1995.
Салмин А. М. Современная демократия: очерки становлення. — М., 1997.
Соловьев 3. Г. Феномен тоталитаризма в политической мьісли России и Запада. —М., 1997.
Федоров В. Зволюция авторитаризма. — М., 1994.
Фридрих К., Бжезинский 3. Тоталитарная диктатура и автократия. — М., 1981.
Циганков А. П. Современньїе политические режимьі: структура, типология, динамика: Учеб. пособие. — М., 1995.