Тема 11. ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

1. Політична соціалізація.

2. Соціальна стратифікація.

Методичні рекомендації

Політична сфера є однією зі сфер соціальної реальності, рі-внорядна з іншими її частинами («підсистемами»): економічною, культурною тощо. Автономний статус політичної сфери —досить молодий набуток історії, відлік якому ведеться від часу написання Мак'явеллі трактату «Державець». Остаточне ж виокремлення політичної сфери припадає на XVIII—XIX ст. — час теоретичного обґрунтування громадянських прав та індивідуальних свобод як особливого виду політичних ліберальних цінностей. Професіоналізація політичного життя та інституціаналізація нової системи ліберально-демократичних цінностей стали механізмами такого виокремлення політичної сфери із загальної системи людської дії — соціальної реальності. Політична сфера, поруч з іншими сферами суспільного буття, має «характерні значення та способи сприйняття».

Диференційною онакою світу політичної реальності є зосередження її навколо проблеми влади та владних відносин на різних структурних рівнях макрополітики — регіональному, державному та світовому. Інституалізація владних відносин відбувається утворенням широкої мережі громадсько-політичних організацій, бюрократичних органів (інститут держави), нормативно-правових та ідеологічних інститутів, що опікуються зокрема й питанням політичної культури та політичної поведінки (див. схему 6, тема 4).

Отже, політична сфера суспільства являє собою багатосклад-не поняття, що оперує сукупністю категорій з різних областей політологічного знання: світ політичного і владні відносини, політичні інститути та політичні процеси, політична культура та ідеологія тощо.

Для того щоб з'ясувати специфіку відтворення, розвиток та взаємозв'язок політичної сфери з іншими сферами людської діяльності, необхідно спочатку схарактеризувати людину як творця соціальної реальності взагалі та політичної зокрема, тобто схарактеризувати людину як суб'єкта політичної сфери. Це питання може буде розв'язане в контексті розгортання проблеми політичної соціалізації.

Основні поняття та категорії

Агент (політичної) соціалізації— конкретні люди, відповідальні за навчання правовим та політичним нормам і засвоєння навичок політичних ролей.

Рабство — це така юридична, економічна та соціальна форма залежності людей, яка межує з повним безправ'ям та граничним ступенем нерівності. Це такий стан, коли певні нідивіди в прямому розумінні належать іншим людям як їхня власність (Е. Гіденс).

Каста (з португ. — раса або чиста порода) — соціальна група (страта), членство в якій визначається виключно своїм народженням.

Стан — соціальна група (страта), яка має закріплені звичаями чи юридичними законами права і обов'язки, що передаються спадково.

Клас — сукупність людей у суспільстві, що займають однакову позицію щодо форми влади, привілегій або престижу (Г. Ленскі); широке угруповання людей, які спільно розпоряджаються економічними ресурсами, що вирішальним чином формує стиль їхнього життя. Майнова власність, а також рід занять— головні підвалини класових відмінностей. Клас— це велика група людей, які різняться за місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим та оформленим законами) до засобів виробництва, за їхньою роллю в суспільній організації праці, а значить, за способами отримування і розмірам тієї частки суспільного багатства, якою вони диспонують. Класи — це такі групи людей, з яких одна може привласнювати працю іншої завдяки відмінності їхнього місця в певному укладі суспільного господарства» (В. І. Ленін «Великий почин»).

Питання для дискусії

1. Спробуйте за диференційними ознаками розрізнити поняття: «політика», «політичне життя» та «політична сфера».

2. Схарактеризуйте соціальну структуру українського суспільства, тенденції та труднощі її розвитку.

3. З'ясуйте специфіку процесів політичної де- та ресоціалізації в умовах розбудови нової держави (на прикладі України).

Теми рефератів

1. Сутність та функції соціальної структури суспільства.

2. Політична культура і соціалізація.

3. Функціоналістське обґрунтування стратифікації.

Питання для самоконтролю

1. Проведіть порівняльний аналіз теорій класів К. Маркса та М. Вебера. Визначте їх суспільні та відмінні властивості.

2. З'ясуйте, які тенденції в розвитку трикласової структури суспільства відбито в пірамідальній (конусній) та ромбоподібній формах зображення цієї структури.

3. Проаналізуйте сучасні тенденції соціальної стратифікації українського суспільства.

Питання до заліку

1. Політична соціалізація: поняття та сутність.

2. Динаміка соціальної стратифікації українського суспільства.

3. Соціальна стратифікація та політична стратифікація.

Питання до іспиту

1. Первинна і вторинна соціалізація.

2. Основні типи політичної соціалізації.

3. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

Завдання для самостійної роботи

1. Дати визначення політичної соціалізації та показати її особливості в Україні.

2. Яка роль політичної соціалізації у формуванні високої культури громадської праці.

3. Проаналізувати динаміку соціальної стратифікації українського суспільства.

Рекомендована літератури

Аренд Ганна. Становище людини. — Львів, 1999.

Арон Реймон. Демократия и тоталітаризм. — М., 1993.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальносте.— М.: «Медиум», 1995.

Буркарпг Г. Група. Особа. — Берлін, 1993.

Бьічко А. К. Критический анализ философских концепций молодежного бунтарства. — К., 1985.

Вебер М. Основньїе понятия стратификации // Человек и общество. Хре-стоматия. — К., 1999.

Веселовский В. Классьі, слои и власть. — М., 1981.

Восленский М. С. Номенклатура. Господствующий класе Советского Союза. — М., 1991.

Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология. — Ростов-на-Дону; 1996.

Дзвис К. Функционалистское обоснование стратификации // Человек и общество. Хрестоматия. — К., 1999.

Линтон Р. Статус и роль // Человек и общество. Хрестоматия. — К., 1999.

Нойман М. Класи: поява, трансформація, зникнення. — Берлін, 1992.

Политология: хрестоматия / Сост. Проф. М. А. Василик, доц. М. С. Вершинин. — СПб., 1999.

Політологія посткомунізму. Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / керівн. авт. кол. В. Полохало. — К., 1995.

Розанваллон Пьер. Новьій социальньїй вопрос. Переосмьісливая госу-дарство всеобщего благосостояния. — М., 1997.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.

Стоун Дебора. Парадокс політики. Мистецтво ухвалення політичних рішень. К., 2000.

Терехова О. В. «Счастливая страна» в поисках социального самопозна-ния: Класе, статус, сознание — основньїе направлення австралийской со-циалистической мьісли. — М., 1991.

Хойбнер Т. Вьгзов неприкаянности: модньїе волньї молодежного тече-ния — тедьі, хиппи, панки, рокерьі — в западном мире. — М., 1990.