2. Суспільно-політична діяльність церкви
Суспільно-політична діяльність церкви проявляється в масових суспільно-політичних рухах, функціонування в якості елементу політичної системи, захисті суспільно-політичного ладу України, підтримці панування правлячої еліти, участі в проведенні масових суспільно-політичних акцій, участі в роботі законодавчих органів, участі в діяльності органів місцевого самоврядування, відволіканні парафіян від революційної діяльності, мобілізації віруючих на захист Батьківщини, здійсненні впливу на відносини парафіян із суспільством, формуванні і пропаганді соціально-політичних аспектів релігійних теорій.
Діалектика взаємовпливу політики і релігії проявляється в основних тенденціях-релігієзації політики та політизації релігії. Сутність релігієзації релігії: врахування в політиці стану релігійності в суспільстві і відношення до релігії різних верств населення, увідомлення ролі віруючих та їхньої організації у рішенні соціально-економічних і духовних завдань, використання релігійного фактору для досягнення політичних цілей, розробка політики, що забезпечує нормальні умови для віруючих, демонстративне спілкування державних і партійних лідерів з церквою, створення можливостей для релігійного виховання в недержавних навчальних і виховних закладах, використання церквою державних засобів масової інформації для пропаганди віровчення. Сутність політизації релігії: участь в політичній діяльності служителів культу, релігійних організацій, функціонування політичних партій та рухів на релігійній основі, участь церкви у врегулюванні політичних та соціальних конфліктів.