Політологія: Навчально-методичний комплекс

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка | Кількість сторінок: 697

Тема 17. ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО

1. Сутність політичного лідерства.

2. Теорії політичного лідерства.

3. Типологія політичного лідерства.

4. Особливості політичного лідерства в Україні.

Методичні рекомендації

1. Аналізуючи перше питання важливо з'ясувати сутність політичного лідерства. Політичне лідерство — процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на суспільство (частину), що добровільно віддає їм частину своїх політико-владних повноважень і прав.

Політичний лідер —- це учасник політичного процесу, який, незалежно від формального статусу, намагається і здатний консолідувати зусилля людей, активно впливати на цей процес для досягнення висунутих ним цілей. Становище лідера зобов'язує багато до чого, адже його ділові, політичні та особисті якості оцінюються людьми й, не в останню чергу, зумовлюють успіх обраного курсу.

Потрібно акцентувати увагу на осмисленні проблем політичного лідерства в античний період. Геродот, Плутарх, Тіт Лівій та інші античні мислителі помітили, що там, де складається будь-яка спільність, неодмінно знаходяться й свої лідери — найбільш досвідчені, найсильніші та найсміливіші люди, що отримують підтримку і визнання співплемінників, громадян. Пізніше ця проблема знайшла подальший розвиток у суспільствознавчій думці Середньовіччя, Відродження, Нового часу, в класичній німецькій і сучасній філософії. Політичне лідерство — одне з основних питань усіх елітарних теорій — від Макіавеллі до його нинішніх прихильників.

2. Вивчаючи теорії політичного лідерства, слід звернути увагу на те, що дослідники розглядають проблему лідерства на двох рівнях. На першому — переважно теоретичному — робляться спроби загальнотеоретичного вирішення цієї проблеми за допомогою різних філософсько-історичних і політичних концепцій лідерства. Вирішення проблем на другому рівні— переважно утилітарному — зводиться до емпіричних досліджень, розробки практичних рекомендацій.

Слід розкрити погляди вчених на загальнотеоретичному рівні досліджень проблеми лідерства. Так, американський соціолог теоретичного прагматизму Дж. Дьюї стверджував, що розвиток суспільства відбувається випадково, «від ситуації до ситуації» на основі

імпульсів, що надходять від лідерів. Натовп веде за собою невелика кількість людей, котрі знають, чого вони бажають. Американський політолог С. Хук визначав, що історія є творінням великих людей, і тільки лідери можуть впливати на розвиток людства. За Фрейдом, деякі соціологи вважають лідерство певним видом психічних відхилень, своєрідним наслідком неврозу. Сучасна політологія спирається на типологію німецького соціолога і політолога М. Вебера: 1) традиційне лідерство; 2) харизматичне лідерство; 3) раціонально-легальне лідерство. Проаналізуйте сутність цього феномену. Традиційне лідерство це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій (характерно в основному для «до індустріального» суспільства). Харизматичне лідерство характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Раціонально-легальне лідерство означає появу в суспільному житті політичного лідера через демократичні процедури виборів, зумовлених законом.

Для розкриття сутності лідерства за характером і масштабами діяльності необхідно визначити лідерів трьох рівнів: лідер першого рівня — малої групи; лідер другого рівня громадського руху (організації, партії); лідер третього рівня політик, що діє в системі владних відносин у національному масштабі.

Проаналізуйте якості, характерні риси та функції політичного лідера.

3. Аналізуючи третє питання, необхідно з'ясувати типологію політичного лідерства. Вони відбивають найбільш типові риси, властиві багатьом політичним лідерам. Ці типові риси складають певну основу, що дозволяє об'єднати багатьох політичних лідерів у відповідні групи. Залежно від того, яким способам зміни політичної і соціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх поділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. Лідер-реформатор відстоює базові цінності даного політичного суспільства або його ідеальної моделі культури. Віг прагне до еволюційної зміни дійсності. Реформатор спирається на традиції, намагається зберегти все цінне, що було створено в попередній період розвитку суспільства.

4. Розкриваючи питання про політичні еліти і лідерство в сучасній Україні, варто звернути увагу на основні шляхи формування існуючої політичної еліти України: 1) як наслідок активного чи пасивного опору тоталітарно-колоніальному правлінню; 2) як результат входження до політики нових груп та громадських діячів, безпосередньо не пов'язаних ні з комуністичним режимом, ні з опором йому.

Чільне місце у світовій політичній науці щодо лідерства належить українській політичній думці, яка відображає реальну історію України від княжих часів до сьогодення. У наш період іде процес відродження демократичних інститутів лідерства в Україні. За умов формування багатопартійної системи існує перспектива появи великої кількості суб'єктів громадсько-політичного лідерства різних типів і рівнів, які становлять певну єдність, підсистему в рамках реформованої політичної системи суспільства.

Вивчення сутності політичного лідерства в сучасній Україні рекомендуємо розпочати із з'ясування особливостей підготовки й формування громадсько-політичних лідерів нового ґатунку. Складність цього процесу очевидна. На всіх етапах цього процесу бачимо дії громадсько-політичних лідерів, зростання їхнього авторитету, впливу, влади, а також і помилки, провали, зникнення з політичної арени.

Основні поняття та категорії


Аполітичний лідер — авторитетний член організації, групи, суспільства в цілому, особистий вплив якого дає йому можливість відігравати суттєву роль в політичних процесах і ситуаціях.

Політичне лідерство — це влада, здійснювана одним або кількома індивідами для того, щоб спонукати членів нації до дій (Ж. Блондель).

Лідерство — це відносини між людьми в процесі спільної діяльності, у якій одна сторона забезпечує перевагу своєї волі над іншою.

Політичне лідерство — це постійний і легітимний вплив однієї або кількох осіб, що займають владні позиції, на все суспільство, організацію або групу. Політичне лідерство — процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на суспільство (частину), що добровільно віддає їм частину своїх політико-владних повноважень і прав.

Політичний лідер — це учасник політичного процесу, який, незалежно від формального статусу, намагається і здатний консолідувати зусилля людей, активно впливати на цей процес для досягнення висунутих ним цілей.

Популізм — діяльність, що має за мету забезпечити популярність у масах ціною обіцянок, демагогічних гасел.

Популіст — діяч, що заграє з масами.

Питання для дискусії


1. У чому сутність сучасних теорій політичного лідерства?

2. Розкрийте сутність позитивного і негативного впливу лідерства на політичний процес.

3. Які форми функціонування політичного лідерства?

4. Розкрийте взаємозв'язок лідерства та політичного менеджменту.

5. Дайте загальну характеристику харизматичного лідера.

6. Які вимоги висуває суспільство до політичного лідера?

7. Який взаємозв'язок менталітету та інституту лідерства?

8. У яких сферах політичного життя ефективне політичне лідерство?

9. Кого ви вважаєте реальними політичними лідерами в історії українського суспільства?

10. Розкрийте роль лідера в сучасній Україні.

Теми рефератів


1. Політичні рішення та лідерство.

2. Проблеми лідерства в сучасній Україні.

3. Політичний портрет сучасного лідера в умовах політичного маркетингу.

4. Іміджелогія та лідерство.

5. Характерні риси політичного лідера.

6. Проблеми формування лідера.

7. Принципи лідерства.

8. Інститут лідерства.

Питання до заліку


1. Сутність політичного лідерства.

2. Характерні риси політичного лідера.

3. Основні функції політичного лідера.

4. М. Вебер про основні типи політичного лідерства.

5. Формальне і неформальне політичне лідерство.

Питання до іспиту


1. Сутність політичного лідерства.

2. Головні риси політичного лідера.

3. Типологія політичного лідерства.

4. Особливості політичного лідерства в Україні.

5. Вождизм як різновид політичного лідерства.

Питання для самоконтролю самостійної роботи


1. З'ясуйте категорії і поняття: політичний лідер, формальний лідер, неформальний лідер, авторитарне лідерство, демократичне лідерство, авторитет політичного лідера, вождизм.

2. З'ясуйте механізм і принципи формування політичного лідера в українському суспільстві.

Завдання для самостійної роботи


1. Дайте характеристику сучасного політичного лідера.

2. Розкрийте технології прийняття рішень.

3. Визначте позитивний і негативний вплив лідерства на політичний процес.

4. Дайте характеристику форм функціонування політичного лідерства.

5. Розкрийте взаємодію ЗМІ та сучасного лідера.

6. Розкрийте теорії політичного лідерства. *

Рекомендована література


Фрейд 3. Введение в психоанализ. Лекции. — М., 2000.

Ulanoean Ю. Україна у XX столітті. — К., 2000.

Kyxma В. Політичний лідер. — Л., 2000.

Данилів В. Ю. Солідарність і солідаризм. — Л., 2001.

Скоблик Н. Відповідальність політичних лідерів. Нова політика, 2000.