Тема 19. ПОЛІТИКА ЯК ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Співвідношення професійної діяльності політолога і політика.
2. Взаємозв'язок теоретичної та прикладної політології.3. Процедура політологічного дослідження.4. Методи та сфери застосування прикладної політології.Методичні рекомендації1. Вивчаючи перше питання, слід звернути увагу на проблемі співвідношення інтелекту людини та актуальності його політичної діяльності, «інтелектуальні можливості» та «організаційні функції» (Т. Парсонс), на принципову відмінність у професійній діяльності політика і політолога.2. Особливу увагу слід акцентувати на предметі прикладної (малої) політології, її специфіці і практичному призначенні.3. Визначальним при вивченні третього питання є акцентування уваги на основних етапах і рівнях політологічного дослідження. Головну увагу слід зосередити на особливостях визначальних видів політологічного дослідження: пошуковому, описовому, аналітичному.4. Четверте питання присвячене аналізу специфічним методам практичної політології. Слід особливу увагу звернути на роль біхевіоризму як методу і навіть цілому методологічному напряму в суспільних науках. Студенти також мають засвоїти основні сфери застосування прикладної політології.Основні поняття та категорії
Біхевіоризм — поведінка; психологічний напрям у політології та соціології, що орієнтує на вивчення проблеми політики й політичних відносин крізь призму поведінки особи і груп як сукупності різноманітних реалій на вплив навколишнього середовища.
Політика — галузь відносин між соціальними суб'єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.
Політичний аналіз — аналітичний розгляд політичної діяльності і поведінки людей, політичних явищ і процесів на основі різних політичних теорій, концепцій і підходів.
Політична діяльність — суттєва визначеність способу життя людини, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані політичною свідомістю й соціальними інтересами політика. Саме тому в реальному житті політичну діяльність розглядають двояко: як «благородну справу» (Арістотель), як тонке й делікатне мистецтво управління суспільством і як вульгарну, брудну, принизливу справу, як «марні політичні ігри», «пустопорожні балачки», «реалізацію людьми їхнього непомірного честолюбства» тощо.
Політологія (загальна, фундаментальна) — наука, об'єктом якої є політика та її взаємовідносини з людиною і суспільством, політична влада та закономірності її формування й розвитку. Нею рухає академічний інтерес пов'язаний з формуванням та приростом знання про політичну діяльність, описом, поясненням і розумінням процесів політичного розвитку, розробкою концептуального апарата політології, методології і методів політологічного дослідження.
Політологія прикладна — сукупність теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також політологічних технологій, конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне застосування, досягнення реального політичного ефекту і завжди проблемно-орієнтована на «клієнта» (замовника-політика). Вона вирішує питання про те, як набуті знання можна використати в політичній діяльності. У такий спосіб прикладна політологія має чітко визначені межі свого дослідження і є фактичною базою для загальної політології.
Питання для дискусії
1. У чому полягає суть професійного розподілу праці між політиками і політологами?
2. Проаналізуйте крайні тлумачення значення політичної діяльності в суспільстві.
3. У чому специфіка теоретичного і прикладного рівнів політологічного дослідження?
4. Як пов'язані методи прикладної політології з основними сферами її застосування?
Теми рефератів
1. Політологія загальна і прикладна: специфіка форм вираження дійсності.
2. Предметне поле прикладної політології.
3. Процедура та інфраструктура політологічного дослідження.
4. Основні сфери застосування прикладної політології.
Питання для самоконтролю
1. Як співвідноситься професійна діяльність політолога і політика?
2. У чому полягає специфіка функцій професійного політика?
3. У чому полягає головний критерій розрізнення основних видів політологічних досліджень?
4. Які методи застосовуються в прикладній політології при аналізі політичної реальності?
Питання до заліку
1. У чому полягають функції політика і функції політолога?
2. Істотні риси і соціальне призначення прикладної політології.
3. Біхевіоризм як метод і методологічний напрям у суспільних науках.
4. Основні методи прикладної політології?
Питання до іспиту
1. Прикладна політологія як складова політичної науки.
2. Основні види політологічних досліджень: пошуковий, описовий, аналітичний.
3. Методи і сфери застосування прикладної політології.
4. Процедура й інфраструктура прикладного політологічного дослідження.
Завдання для самостійної роботи
1. Проаналізуйте яку роль відіграють наукові еліти у політичному процесі?
2. Визначіть, у чому полягає суттєва відмінність між загальною і прикладною політологією?
3. Розкрийте основні етапи та рівні політологічного дослідження?
4. Проаналізуйте вихідні парадигми біохевіористичного методу в політології?
Рекомендована література
Абизов В. Є., Кремень В. Г. Політичні рішення: механізм прийняття. — К., 1995.
Бебік В. М. Основи теоретичної та практичної політології, — К., 1994.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произ. — М., 1990.
Вьідрин Д. И. Очерки практической политологии. — К., 1991.
Головатий М. Ф. Професія — політик. — К.,2000.
Грамши А. Исскуство и политика. — М., 1991.
Демидов А. И. Политическая деятельность. — Саратов, 1987.
Матвеев Р. Ф. Теоретическая и практическая политология. — М., 1993.
Общая и прикладная политология. Учеб. пособие / Под. общ. ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова. — М., 1997.
Пойченко А. М. Інноваційні технології і політична діяльність — К., 1994.
Пойченко А. М. Політика: теорія і технології діяльності. — К.,1996.
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка. — К., 2004.
Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997.
Ребкало В., Бебик В., Пойченко А. Практична політологія. — К., 1998.