Відмінність між загальною і прикладною політологією
Політологія — наука про політику. її завдання — вивчення політики як у її сутності, так і в її прояві. У такий спосіб вона, природно, розподіляється на практичну і теоретичну (прикладну). Введення в науковий обіг поняття «загальна» і «прикладна» політологія обумовлена рядом обставин. Реальним фактором стає існування двох напрямів досліджень: перше — це політологи, що займаються теоретичними питаннями, друге — політологи, що аналізують конкретні політичні події і видають рекомендації для прийняття політичних рішень.
Політологія, що вивчає політичне життя, вирішує наукові проблеми, пов'язані з формуванням знання про політичну діяльність, описом, поясненням і розумінням процесів політичного розвитку, розробкою концептуального апарата політології, методології і методів політологічного дослідження — ми одержуємо відповіді на питання — «що пізнається ?» і «як пізнається?» (тут вирішуються гносеологічні завдання. У сукупності вони формують загальну, фундаментальну політологію). Тобто загальна політологія орієнтована на отримання нових знань про політичну реальність.
У той же час політологія вивчає проблеми, пов'язані з перетворенням політичної дійсності, аналізом шляхів і засобів цілеспрямованого впливу на політичні процеси: прикладна політологія прямо відповідає на питання «для чого?» і «як?». У такий спосіб прикладна (мала) політологія має чітко визначені межі свого дослідження і є фактологічною базою для загальної. Тобто прикладна політологія вирішує питання про те, як ці знання можна використати у політичній дійсності.
Отже, у політичній науці виділяються два рівні, що доповнюють один одного. З одного боку, без збору, класифікації й аналізу емпіричного матеріалу політична наука приречена на виродження в голу схоластику, абстрактні логічні схеми, які мало що дають політичній практиці. З іншого, без теоретичного осмислення масиву окремих подій і фактів неможливо зібрати цілісну картину, зрозуміти зміст конкретної події. Саме взаємодія цих рівнів багато в чому визначає повнокровний розвиток політичної науки.
Разом з тим слід сказати, що розподіл політичного знання на загальнотеоретичне і прикладне досить умовне, тому що кожне з них робить свій внесок у вирішенні як загальнонаукових, так і практичних завдань. Мова повинна йти лише про переважну орієнтацію того чи іншого знання, що дає підставу для його віднесення до сфери загальної чи прикладної політології. І все ж зауважимо, що розвитком загальної політології рухає академічний інтерес, а прикладної — інтерес замовника — політика, який має потребу в науковому обґрунтуванні своєї діяльності.