Загальні принципи демократичної організації виборів
На базі демократичних виборчих прав сформувалися принципи, які характеризують організацію виборчого процесу. До таких принципів належать:
1.
Свобода виборів і добровільна участь у них громадян. Цей принцип означає, що ніхто не має права впливати на громадянина з метою примусити його до участі чи неучасті у виборах, а також ніхто не може вплинути на його вільне волевиявлення. Цього принципу дотримується більшість демократичних країн. Але є й інший світовий досвід. Так, у деяких країнах законодавство проголошує обов'язкове голосування. Виборчі закони Австралії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів передбачають штрафні санкції за недолю в голосуванні, в Австрії та Греції, на Філіппінах — кримінальну відповідальність. Такі норми, безумовно, суперечать принципам вільного волевиявляння громадян.
2.Наявність вибору альтернативних кандидатів. Сам термін «вибори» припускає вибір із різних пропозицій. У випадку, якщо є лише один кандидат (чи партія), мова може йти про його (її) схвалення чи несхвалення виборцями, але не про вибори взагалі. Наявність же альтернативних кандидатів — важливий показник демократизму виборів.
3.
Змагальність, конкурентність виборів. Різні політичні сили повинні мати можливість боротися за довіру виборців на виборах, знайомити і переконувати їх у правильності і перевагах своєї передвиборної програми, у вадах електоральних платформ конкурентів. Стан багатопартійності, природний для країн з розвинутою демократією, забезпечує мирне змагання соціальних інтересів.
4.
Періодичність і регулярність виборів, недопущення чи скасування перенесення виборів, якщо це не передбачено правовими нормами. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, слугувати інструментом демократії за умови, що носії мандатів обираються на визначений, не занадто великий строк. Це необхідно для того, щоб виборці могли контролювати своїх представників, запобігати зловживанням владою і коригувати політичний курс уряду.
5.
Рівність можливостей у передвиборній боротьбі. Вона забезпечується створенням умов, за яких розходження матеріальних можливостей не може надати ко-му-небудь з кандидатів переваги і потребує створення виборчої системи, яка не допускає результатів виборів, досягнути яких можна недемократичним шляхом (внаслідок підкупу, погроз, фальсифікацій).
Забезпечити таку рівність можна за рахунок встановлення максимального для будь-якої партії рівня витрат на проведення виборів, обмеження розміру внесків організацій та окремих осіб у виборчі фонди партій і кандидатів, надання їм на принципах рівності безплатного часу на державному телебаченні і радіо тощо.
6.
Можливість громадського контролю за виборами. Присутність спостерігачів — як іноземних, так і національних — може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, у яких проводяться вибори.