Тема 22. ПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами.

2. Основні етапи і методи прийняття політичних рішень.

3.Менеджмент правлячої (урядової) команди.

Методичні рекомендації

1. Політичне управління є особливим механізмом, постає з природи суспільного процесу, значною мірою визначаючи якість сучасного політичного, соціально-економічного життя. Це означає, що політика є конкретним різновидом управління, здійснюваного владою для вдосконалення суспільних відносин.

При вирішенні першого питання особливу увагу слід звернути на з'ясування: як співвідносяться між собою політика і управління; чи є науковоспроможною спроба розглядати суспільство як об'єкт всеохоплюючого, «тотального» управління й планування; основні завдання політичного управління.

Слід звернути увагу на те, що політичний менеджмент відіграє надзвичайно важливу роль, сприяючи виробленню рекомендації управлінських рішень, проектуванню нових типів мислення, ^життєдіяльності соціальної організації. В цьому плані слід звернути увагу на сутність управлінських функцій, на процедуру ухвалення політичного рішення як центрального елемента управління, на вимоги, щодо політичного рішення.

2. Стрижнем управлінської діяльності є ухвалення рішень. Політичні рішення є актом вибору одного з можливих варіантів політичної діяльності. Що необхідно знати суб'єкту управління для ухвалення правильного політичного рішення? У цьому поясненні слід проаналізувати:

• обставини впливу на політичне рішення;

• потреби й інтереси різних категорій людей;

• думки й настанови безпосередніх виконавців рішення;

• принципи вироблення рішень суб'єктом управління;

• методи ухвалення політичного рішення (голосування за більшістю і консенсусом);

• труднощі вироблення політичного рішення;

• правові норми, засоби тиску і заохочення, умовляння і маніпулювання;

• способи і засоби підвищення ефективності управлінського рішення.

3.При розгляді третього питання важливо з'ясувати сутність головних завдань правлячої команди та функціональні обов'язки її осіб.

Основні поняття та категорії

Бюрократія (від фронц. bureaucratie, букв. — панування канцелярії) — вищий привілейований прошарок чиновників-адміністраторів у державі; ієрархічно організована система управління державою чи суспільством за допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та привілеями.

Зв'язки з громадськістю — комплекс скоординованих дій для впливу (паблік рілейшнз) на громадську думку, спрямованих на те, щоб змінити на свою користь настанови й поведінку людей (А. Дейян).

Інженерія виборча (від лат. ingeniym — уроджені здібності, дотепність, талант, геній) — пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячої та політичної еліт щодо завоювання і збереження влади в державі (регіоні, місті тощо).

Моделі ухвалення політичних рішень — формальна модель: характеризується ієрахічною побудовою системи комунікації, чітко відпрацьованими процедурами проходження інформації і ухвалення рішень. Недоліки: не сприяє відкритому обговоренню проблеми, деформує інформацію, що надходить. Загальна модель: сприяє висуванню найрізноманітніших пропозицій, варіантів, проектів. Недоліки: потребує багато часу, уваги і високого рівня аналітичного мислення лідера; надають відомості, суб'єктивно відібрані помічниками лідера; може спричинити особисті конфлікти між членами команди. Колегіальна модель пов'язана з колективною діяльністю пошуку оптимального рішення, яке до того ж може бути виконане. Недоліки: потрібно багато часу на міжособистісне спілкування з членами команди.

Опозиція (від лат. oppositio — протиставлення) — протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Політична зрілість — рівень розвитку особистості, що характеризує ступінь і повноту оволодіння нею досвідом політичних відносин.

Політичне рішення — політична дія інформованого суб'єкта влади для реалізації певної мети, що передбачає оптимізацію зовнішніх, внутрішніх умов функціонування даного суб'єкта і визначення перспектив його подальшого розвитку.

Політичне управління — цілеспрямований вплив людей і владних структур на суспільство в цілому або на окремі його сфери з метою оптимі-зації ( впорядкування, вдосконалення і розвитку) та досягнення певних цілей.

Політичний менеджмент — система управління політичними процесами; наука і мистецтво аналізу тенденцій політичного розвитку, передбачення його наслідків, вироблення рекомендацій для політичного керівництва та забезпечення реалізації в політичній практиці. Це — розгляд, ухвалення і втілення в життя політичних рішень; здійснює спеціалізована група людей (політична, правляча еліта), яка прагне забезпечити відповідну поведінку членів суспільства за допомогою соціотехніки управління, зокрема правових норм, умовлянь і маніпуляцій.

Політичні технології (від грец. techne — мистецтво, майстерність) — сукупність методів і системи послідовних дій, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату.

Соціотехніка — сукупність форм, методів і заходів, які використовуються суб'єктами управління для досягнення поставлених цілей; стиль управління, який є суб'ктивно-особистісною формою реалізації певних методів.

Питання для дискусії

1.Як співвідносяться між собою політика та управління?

2.Чим зумовлена політична поведінка і політична діяльність різних суб'єктів політичного процесу.

3. Який механізм прийняття політичного рішення та його основні етапи?

4.Основні напрями роботи з пресою підтримки кандидата на виборах.

5. Технологія політичного менеджменту в суспільствах перехідного типу.

6.Як взаємодіють політичні технології та механізми реалізації політичних рішень?

7. Визначте чинники, що впливають на ефективність діяльності і порівняйте їх з критерієм ефективності управління (на прикладі України).

8. Визначте роль бюрократії в ухваленні та реалізації управлінських рішень.

9. Проаналізуйте негативні тенденції бюрократизації політики та підміни її управлінням, а також правові засоби упередження й подолання негативних тенденцій.

Теми рефератів

1. Співвідношення політики та управління.

2.Управлінські рішення та механізм реалізації.

3. Політична участь як обов'язкова умова політичного процесу і політичної діяльності.

Питання до самоконтролю

1.Виокреміть та проаналізуйте менеджмет виборчої компанії, діяльності правлячої (або урядової) команди й менедмент окремої політичної компанії з рекламуванням певних цінностей, докрин програм тощо.

2. Сформулюйте основні вимоги до роботи правлячої команди.

3. Розкрийте схему прийняття політичного рішення (фази, алгоритм, методи).

4. Визначте слабкі і сильні сторони кожної (формальна, змагальна, колегіальна) з моделей ухвалення рішення.

5.Які засоби використовує спеціалізована група людей (політична і правляча еліта), яка прагне домогтися своїх цілей?

6.Чому старанно підібрана, добре збалансована передвиборча команда необов'язково стає добре правлячою командою?

Питання до заліку

1.Співвідношення політики й управління.

2. Політичний менеджмент як інстумент управління політичними процесами.

3. Політичні рішення і технологія їх реалізації.

4.Способи й засоби підвищення ефективності політичного управління.

5.Особливості використання індивідуальних та загальних політичних технологій.

Питання до іспиту

1. Політичний менеджмент: поняття та сутність.

2. Основні етапи і методи прийняття політичного рішення.

3. Управлінські рішення та механізм їх реалізації.

4. Менедмент правлячої (урядової ) команди.

5. Політична участь як обов'язкова умова політичного процесу і політичної діяльності.

Завдання для самостійної роботи

1.Розкрийте особливості менеджменту в різних сферах людської діяльності.

2. Визначте межі допустимих дій у створенні негативного іміджу суперника під час виборчої кампанії.

3. Що таке маніпулювання суспільною свідомістю і як воно виявляється у політичній сфері?

4. Сформулюйте основні вимоги до роботи правлячої команди.

5. Проаналізуйте схему прийняття політичного рішення.

6.Дайте оцінку політичного ризику.