Мета політичного маркетингу

Політичний маркетинг — грамотне, коректне й цілеспрямоване виявляння, підкреслення і демонстрація різним соціальним і національним групам виборців саме тих якостей і достоїнств претендента на лідерство, до яких ці групи виявляють особливий інтерес.

Закордонні політологи в своїх працях базуються на означенні політичного маркетингу як сукупності теорій і методів, якими можуть користатися суб'єкти політики для того, щоб одночасно визначати свої цілі й програми і впливати на поведінку громадян. Стверджується, що політичний маркетинг у рамках своїх функцій реалізує такі цілі:

• розвивати концепцію комунікації залежно від висунутих ідей;

• визначати адекватність своїх ідей ринкові;

• виявляти, яку позицію треба зайняти залежно від: а) особистих якостей лідера; б) очікувань ринку; в) наявності інших претендентів.

Якщо в комерційній рекламі всі зусилля спрямовано на демонстрацію того, як товар задовольняє всілякі потреби покупця, то в рекламі політичній основні засоби спрямовуються на те, щоб представити кандидата як чесну і щиру людину, яка відповідає уявленням виборців про гідного кандидата. Іншими словами, кандидат повинен володіти належною якістю, харизмою (чарівністю, умінням вести за собою, управляти; мати іскру Божу, геніальність).

Політична та комерційна реклама: розходження в завданнях і цілях Головною відмінністю між комерційною і політичною рекламою є принципова різниця в рекламованому продукті — в політичній рекламі таким продуктом є людина. Саме ця, політична, а не яка-небудь інша реклама і обслуговує таке складне утворення, як політика.

• Складові реклами комерційного підприємства: 1) подання товару на ринок; 2) запровадження нових технологій; 3) продуктивність; 4) людські й фінансові ресурси; 5) прибуток; 6) професіоналізм управлінського персоналу; 7) кваліфікація працівників, їхнє ставлення до справи; 8) соціальна відповідальність.

• Складові (модель) економічного маркетингу: 1) постановка цілей та завдань; 2) аналіз ринкових можливостей; 3) моделювання поведінки покупців; 4) сегментуван-ня ринку; 5) розробка товару, що включає: концепцію товару, товарну марку, упаковку товару; 6) встановлення ціни на товари; 7) вибір методів розповсюдження товарів; 8) просунення товарів на ринку, яке складається з: стратегії комунікації, стимулювання попиту, реклами, стимулювання збуту; 9) управління збутом — це: постановка завдань торговому апарату фірми, залучення, відбір і навчання торгових агентів, контроль за їх роботою; 10) стратегія планування з урахуванням досягнутих показників.

• Схожі процеси й етапи можна побачити і в діяльності з організації політичних (виборчих) кампаній : 1) ідентифікація кандидата; 2) популярність кандидата; 3) пабліситі; 4) рівень оплачуваної реклами; 5) поширювання матеріалів кампанії; 6) робота штабу, його зацікавленість у кінцевих результатах; 7) заохочування добровольців; 8) професійно складений графік кампанії; 9) дотримування законодавства і відповідність етичним стандартам.