Функції політичного маркетингу
Виходячи зі специфіки ринку влади й особливостей політичної діяльності, можна (за В. Бебик) виокремити такі функції політичного маркетингу:
1.
Формування інформаційного банку, який складається з даних статистики, різних форм урядової й неурядової звітності, результатів досліджень у галузі економіки, політики, психології, демографії і т. ін.
2.
Розробка методів аналізу і обробки даних інформаційного банку, виділення ключових показників, які найбільш повно характеризують об'єкти і суб'єкти політики.
3.
Оцінка і аналіз умов політичного ринку, маркетингового мікро- і макросере-довища. (Під мікросередовищем розуміють сукупність сил, які діють під безпосереднім контролем або керуються даною партією, соціальною групою, лідером тощо; під макросередовищем — глобальні фактори: економічні, соціальні, політичні, психологічні, демографічні і т. п.).
4.
Аналіз ринкових можливостей тих чи інших партій, суспільних інституцій, ідей і особистостей.
5.
Розробка оціночних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політики (партій, програм, ідей і лідерів) та політичної поведінки останніх.
6.
Аналіз ефективності політичного маркетингу й коригування обраних форм і методів політичної діяльності тощо.
Виходячи з типології політичних об'єктів і суб'єктів, розрізняють політичний маркетинг політичних, державних та інших інституцій, окремих організацій і політичних лідерів, а також ідей, програм, концепцій, доктрин тощо.