Політологія: Навчально-методичний комплекс

Автори: , , | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка | Кількість сторінок: 697

Етапи політичного рекламування та його різновиди

Політична реклама має різні визначення, але в усіх є спільний момент — це комунікація за допомогою ЗМІ та інших засобів зв'язку з метою вплинути на установки людей щодо політичних суб'єктів та об'єктів. Такими суб'єктами можуть бути кандидати на виборах, діячі політики, політичні організації, державні структури. Політичними об'єктами можуть стати програми, політичні події, документи, бюджет. Політична реклама формує імідж людей, ідей, програм, політичних поглядів. Політологічний словник виокремлює такі етапи політичного рекламування:

1)дослідження характеристик ідеального іміджу;

2)дослідження характеристик реального іміджу;

3)«упаковка» (проектування) іміджу, що планується на «продаж»;

4) розробка форм, методів і засобів просування «упакованого» іміджу на політичний ринок;

5)«продаж» створеного іміджу через засоби політичної комунікації, аналіз ефективності рекламної кампанії та коригування раніше запланованих дій.

З погляду на носії політичної реклами виділяють такі її різновиди: усна політична реклама; політична радіореклама; художній портрет і культура; політична карикатура; фотографія; політичний плакат; листівка; кінореклама; телевізійна реклама; мультфільм; сувенірна продукція як політична реклама.

Оскільки політична реклама є формою непрямої політичної комунікації, то в неї є джерело, засоби доставки і адресат. Саме тому щоб акт комунікації відбувся, необхідно щоб комунікатор і адресат розмовляли однією мовою і однаково розуміли сказане, щоб вони мали спільний досвід, необхідний для розуміння архетипічних символів, тобто переживали ряд однакових подій, щоб вони належали до одного й того самого соціокультурного середовища.

Виокремлюють такі комунікативні функції реклами:

1.Привернення уваги до повідомлення.

2.Інформаційна функція реклами — повинна містити такі відомості про об'єкт, що рекламується, які створили б у адресата образ — знання.

3.Переконуюча функція. Щоб запевнити людей, комунікатор в рекламі використовує різноманітні логічні схеми, допоміжні малюнки, креслення, моделі, щоб роз'яснити свою позицію і закріпити враження. Переконуючи, політична реклама створює в адресата значення об'єкта, що рекламується, особистісний зміст, чи, іншими словами — образ-значення. Вона переконує людину, що цей об'єкт для неї значимий і привабливий, бо може задовольнити його потребу, або небезпечний, бо блокує задоволення цієї потреби.

4.Спонукальна функція. Створивши чи змінивши знання адресата рекламного повідомлення про те, що рекламується, тобто створивши образ-знання і сформулювавши особистісний сенс, тобто образ-значення, об'єкта політична реклама змінює установку людини на політичний об'єкт. Тим самим створюється база для зміни поведінки у відношенні до об'єкта. У людей з'являється мотив до дії: за допомогою цього об'єкта задовольнити актуалізовану чи сформовану у них потребу.