Обставини формування іміджу
Вибираючи відповідні технології формування іміджу організації і політиків, важливо мати на увазі такі обставини:
• засоби масової інформації продукують величезну кількість політичної інформації, і люди страждають від її надлишку. Тому при виборі політичних переваг виборці орієнтуються
на доступність інформації, і це спрощує процес її сприйняття ;
• у країнах розвинутої демократії, прагнучи обмежити стихійність соціально-політичних процесів і звести до мінімуму елементи випадковості у виборчих кам-
паніях, активно використовують політичний маркетинг як сукупність теорій і технологій організації виборчої кампанії для визначення цілей, програм і змісту впливу на поведінку електорату. Основним завданням політичного маркетингу є
створення і рекламування іміджу організації і її представників та політиків, які борються за депутатські мандати;
•
розробляється стратегічна концепція політичного іміджу, яка включає вироблення передвиборної програми організації, ідеології і стилю політичної поведінки, гасел, привабливих для виборців і здатних мобілізувати їх в інтересах даної організації та її лідерів;
• імідж приносить значний успіх, якщо він відповідає вимогам політичного ринку і соціальних очікувань виборців. Для цього
виробляється програма комунікацій, рельєфно виділяючи сильні сторони організації й політиків і затушовуючи їхні слабкі сторони. Вивчення політичного ринку за допомогою технологій маркетингового аналізу дає змогу визначити тактику поведінки в конкретній ситуації залежно від поведінки політичних конкурентів, фіксації ступеня впливу на виборців якостей організації й політиків, на які робилася ставка, і змін настрою на політичному ринку;
•
організація та її лідери перебувають під пильним оком політичних конкурентів і їхніх команд, які беруть на себе всі організаційні питання проведення виборчої кампанії;
• на іміджі організації та її лідерів
негативно позначається «усезнайство» проблем і шляхів їх вирішення. Це викликає недовірливе ставлення аудиторії, електорату, тим більше, що, як свідчить досвід, передвиборні обіцянки і просторікування й наступні після обрання політичні дії в законодавчій та інших структурах найчастіше дисонують одні одним.