3. Підготовка наукової статті
Наукова стаття — один з основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання з теми дисертації, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням фахівців.
Наукову статтю відсилають до редакції в довершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам.
Оптимальний обсяг наукової статті — 0,5 авторського аркуша (до 12 сторінок машинопису через два інтервали).
Рукопис статті, крім основного тексту, має містити повну назву праці, прізвище та ініціали автора чи авторів, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури.
Стаття повинна мати такі структурні елементи:
1.
Вступ — постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями науки й господарства України, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (перший абзац, або 5—10 рядків);
2.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми та на яку спирається автор; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (0,5—2 сторінки машинописного тексту через два інтервали);
Формулювання мети статті (постановка завдання) передбачає назвати головну ідею даної публікації, яка суттєво відрізняється від існуючих, доповнює або поглиблює уже відомі підходи; введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених.
Виклад змісту власного дослідження — основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення й результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення й реалізацію основних висновків тощо (5—8 сторінок).
Висновок, у якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їхнє значення для теорії й практики, суспільна значущість, коротко накреслюються перспективи подальших досліджень з теми (третина сторінки).
Жанр наукової статті потребує дотримання певних правил:
• у правому верхньому куті першої сторінки розміщують прізвище та ініціали автора; за необхідності вказують відомості, які доповнюють дані про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання);
• ініціали ставлять перед прізвищем;
• назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (5—7 слів);
• слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;
• недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;
• не слід постійно виділяти в тексті цифрами 1, 2 і т. д. ті чи інші думки, положення; варто починати перелік елементів, позицій з нового рядка, відокремлюючи їх один від одного крапкою з комою;
• у тексті прийнятно використовувати різні види переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на іншому етапі тощо;
• цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках вказати прізвище автора, який уперше її висловив;
• усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний же її обсяг присвячують викладу власних думок; не слід наводити для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;
• стаття має завершуватися конкретними висновками й рекомендаціями. Рукопис статті винен бути підписаний автором (авторами) і направлений до редакції у двох примірниках. За необхідності до нього додається дискета.