§ 4. Політична елітарність депутатського корпусу України.
Серед населення України все більше формується думка, що правляча еліта – це та група людей, яка стоїть на вищому щаблі соціальної ієрархії, посідає соціально престижні позиції та здатна реально впливати на процес розподілу вагомих для суспільства ресурсів. Якості правлячої еліти, і перш за все – її політична культура, міра цілісності та націленість на репрезентацію і захист громадських інтересів – це найважливіший індикатор стану суспільства та його відносин із політичною верхівкою.
Масова свідомість громадян України найчастіше ідентифікує політичну еліту з системою таких соціально-політичних груп: народні депутати України (чи обласних і міських рівнів); представники республіканської, обласної чи міської адміністрації; лідери вагомих політичних партій, рухів, громадських організацій чи угрупувань; врешті, політична (виконавча) влада країни, а саме – президент і його найближче оточення і склад уряду.
Виходячи з цього, можна визначити, що політична елітарність народних депутатів – це їх особлива можливість, на відміну від інших громадян, брати участь у вирішенні політичних питань, доленосно впливати на політичне життя суспільства і держави.
Політична елітарність народних депутатів України може бути виміряна системою таких чинників, що визначені в законодавстві нашої держави:
• депутати є повноважними представниками народу України у вищому законодавчому органі держави – Верховній Раді України;
• депутати є носіями та представниками державної влади і безпосередньо здійснюють законодавчу владу;
• беручи участь у законодавчій діяльності, депутати мають право законодавчої ініціативи, розглядають і обговорюють проекти законів, приймають закони;
• депутати мають право звернення і запиту до будь-якої посадової особи у державних установах, до керівників підприємств, організацій, об’єднань громадян;
• врешті, депутати мають право у питаннях їх діяльності отримувати вичерпану та достовірну інформацію від будь-яких державних установ, підприємств, відомств, організацій; брати участь у розгляді будь-яких питань, що стосується інтересів громадян.
Політична елітарність народних депутатів забезпечується і гарантується державою, що через законодавство встановила систему економічних, політичних і юридичних умов (гарантій) їх діяльності, які складають за суттю депутатські привілеї, визначені у праві. Серед них – депутатська недоторканість, забезпечення інформаційно-довідними матеріалами, безкоштовні консультації фахівців та юридична допомога, переважне право виступати у засобах масової інформації, пільгове матеріальне та соціальне-побутове забезпечення, регламентація правового статусу депутатів через спеціальні нормативні акти держави тощо.
Таким чином, характеристики та ознаки, що становлять політичну елітарність депутатського корпусу України, є за суттю досить значним і відповідальним державним тягарем, який покладає на цю ланку політичної еліти вагомі обов’язки і завдання перед суспільством та державою. Природно, якщо еліта влади прагне бути демократичною і відповідати сучасним функціональним вимогам до політичного керівництва, їй не слід уникати конкурентності, громадської легітимації та не припускати перетворення в номенклатуру.