Початок повстання
У Січі Хмельницькому удалося зібрати більше 3 тис. козаків, яким і був зачитаний королівський рескрипт, що дозволяв козакам підняти зброю проти Польщі. Козаки з великим піднесенням сприйняли цю звістку і висловили гаряче бажання виступити на боротьбу за звільнення України. Тут же вони закидали Хмельницького своїми шапками, що означало обрання його гетьманом. Проте Хмельницький не погодився прийняти гетьманство до загальних зборів військових чинів. Організувавши свій загін, Богдан вирішив насамперед оволодіти фортецею Кодак і відновити в повному об'ємі зв'язок Запоріжжя з Україною.
Після захоплення Кодака, Хмельницький розіслав по містах України відозву, в якій, посилаючись на королівську грамоту, закликав козаків встати під його прапори. Незабаром до нього прибули Полтавський, Миргородський і Гадяцький реєстрові полки, а також окремі групи козаків з інших міст.
Наказний гетьман Барабані, дізнавшись про діяльність Хмельницького, доповів про неї коронному гетьману М. Потоцькому, який тут же вислав йому на підмогу свого сина Стефана з 9 тис. польських військ. У розпорядженні Барабаша було 5 тис. тих козаків, які заприсягнулися йому на вірність. Зустрівшись із польськими військами в Черкасах, Барабані виступив у похід на фортецю Кодак, зайняту Хмельницьким. Він рушив зі своїми козаками на човнах вниз по Дніпру з метою блокади фортеці з боку річки. Польські сили пішли сушею, маючи на меті взяти в облогу Кодак з боку степу та відрізати Хмельницькому всяку можливість до відступу.
Проте Богдан Хмельницький також здійснив оборонні заходи. Проти флотилії Барабаша він виставив на дніпровській косі потужну батарею, забезпечивши її важкою артилерією і достатньою кількістю піхоти, озброєної довгими списами. Ця позиція була майстерно замаскована очеретом. Залишивши у фортеці незначний гарнізон, Богдан наказав йому постійно з'являтися на кріпосних валах і стінах, імітуючи присутність в Кодаку всієї армії. З основними ж силами Хмельницький вийшов таємно із фортеці та розташувався в ярах у декількох верстах від неї.
Незабаром показалася флотилія Барабаша. Реєстрові козаки зовсім не чекали активних дій Хмельницького, розраховуючи застати його у фортеці. Першою вдарила по човнах Барабаша замаскована на косі батарея. Залп її виявився вельми вдалим. Багато човнів було розбито, а останні, переповнені людьми, що рятувалися з води, почали безладно причалювати до берега. Після першого ж залпу своїх гармат, Богдан вийшов із засідки і раптово вдарив по поляках. Битва носила запеклий і наполегливий характер. Але скоро поляки не витримали козацького натиску і почали відступати. Хмельницький, загнавши їх у вузьке місце між річкою і фортецею, всіх польських воїнів винищив, а польських офіцерів із реєстровими козаками узяв у полон. Покінчивши з поляками, Богдан рушив на реєстрових козаків Барабаша, які, висадившись на берег, готувалися до оборони.
Хмельницький не став їх атакувати, а, виставивши перед фронтом білу корогву з написом "Мир християнам!", звернувся до них з полум'яною промовою, закликаючи до захисту вітчизни проти поляків. Ледве Хмельницький закінчив свою промову, як всі реєстрові козаки Барабаша покидали зброю і стали кричали: "Готові померти за вітчизну і віру православну! Керуй нами, Хмельницький, повелівай і веди нас, куди честь і користь наша вимагають!". Після чого козаки кинулися шукати Барабаша і знайшли його в одному з човнів. Козаки вивели Барабаша на берег і хотіли тут же вчинити над ним суд, але Барабаш вирвався з їх рук, кинувся в річку і втопився. Об'єднавши свої війська з козаками, що перейшли на його бік, Хмельницький був проголошений ними гетьманом України..
Насамперед Хмельницький зайнявся комплектовуванням своїх полків та їх озброєнням. Після перемоги при Кодаку до нього почали збиратися козаки з усієї України. Крім того, гетьман, подарувавши кримському ханові Іслам-Гірею полонених поляків, просив хана про союз із ним проти Польщі. Іслам-Гірей, посилаючись на те, що його сюзерен Туреччина в даний час знаходиться в стані миру з Річчю Посполитою, відмовився від прямого й офіційного союзу з Богданом. У той же час, він вислав у розпорядження Хмельницького загін татарської кавалерії на чолі з мурзою Тугай-беєм у кількості 4 тис. чоловік.
