Інтрига Виговського
Виговський, відправивши Юрія Хмельницького на переговори з поляками у Заславль, у той же час написав царю до Москви про зраду гетьмана, додавши, що він особисто залишається вірний Росії, за ним йдуть реєстрові козачі полки. Цар направив до Чигирина свого представника, боярина Хитрово, який розмовляв тільки з Виговським, після чого оголосив козакам царську волю. Російський цар призначав Виговського гетьманом України. Так було покладено початок великій політичній інтризі, пов'язаній з ім'ям Івана Виговського.
Полтавський полковник Мартин Пушкар, що був радником Юрія Хмельницького і знав про достеменну роль Виговського в цій справі, направив царю велике послання. Сам же виступив до Чигирина на чолі 20 тис. козаків,маючи за мету взяти там в облогу Виговського. Проте біля міста Лубни до нього з'явився боярин Хитрово й оголосив про призначення Виговського гетьманом України. Боярин зажадав ім'ям государя, щоб Пушкар негайно повернувся до Полтави.
Тим часом Виговський, продовжуючи свою політичну інтригу, повідомив російського царя про те, що поляки згодні визнати його своїм монархом і з'єднатися з Росією. Цар тут же направив до Варшави своїх послів, які були прийняті поляками з усією урочистістю. Бажаючи використовувати Росію в боротьбі проти Швеції, поляки продовжували грати свою роль і підтвердили послам своє бажання з'єднатися з Росією, але не раніше, ніж Польща буде звільнена від окупантів. Одночасно вони наполягали на бажанні поляків бачити Виговського гетьманом України.
Полковник Пушкар, маючи під своєю командою значну кількість козаків, не переставав доносити цареві про таємні контакти Виговського з поляками і про їхні підступні плани. Він відправив до Москви гінця, осавула Бурлія, але люди Виговського перехопили його під Сумами, і, забравши всі папери, повісили. Незабаром Виговський направив до Полтави 4 реєстрових полки, щоб розправитися з Пушкарем. Проте Пушкар, напавши вночі на послані проти нього полки, розбив їх, а їх командирів, взятих у полон, послав з конвоєм і своїм новим донесенням до Москви. Царя охопили сумніви, кому ж вірити, Виговському чи Пушкарю?
Цар відправив до Варшави свого гінця з наказом до своєї депутації там, щоб було рішуче запропоновано полякам підписати негайно всі документи і договори про їхнє бажання приєднатися до
Росії. Крім того, цар наказав своїм послам дізнатися все про стан польської армії. Незабаром посли відповіли, що поляки нічого підписувати не бажають, а тягнуть час, а навколо Варшави зібрали велику кількість військ, і хвалькуваті польські солдати запевняють, що скоро вони будуть у Смоленську. Цар відкликав своїх послів із Варшави й остаточно переконався у зраді Виговського.
Незабаром на Україну був посланий корпус князя Трубецького в 30 тис. солдатів із таємним наказом схопити Виговського. Виговському ж було сказано, що цей корпус прямує до нього для боротьби з Пушкарем. Але і Виговський опинився не таким простим. Він, заздалегідь домовившись із поляками, таємно прийняв їх військові частини, і розташував їх у місті Конотопі. Літом 1658 р. російський корпус з'явився в Україні. Проходячи повз Конотоп, Трубецькой дізнався від місцевих жителів про присутність у місті польських військ і негайно напав на них. Але Виговський, будучи насторожі, здогадався про дійсні наміри государя і вдарив у тил корпусу Трубецького. Опинившись між двох вогнів, корпус російських військ був розбитий і розсіяний. Під Конотопом царська армія зазнала одну із найстрашніших поразок у своїй історії. Виговський нарешті скинув маску і показав своє справжнє обличчя.
За угодою з поляками Виговський оголосив українському народові про його з'єднання знову з Польщею. Це викликало широкий протест серед козацтва і народу. Багато козаків, залишаючи Виговського, рушили до Полтави до Пушкаря. Виговський, разом із прибулим до нього польським військом, вирішив атакувати Пушкаря в Полтаві. Заздалегідь він найняв собі в союзники великий загін кримських татар. Татари, вступивши до України, стали табором на річці Ворсклі. Пушкар, не чекаючи нападу Виговського, сам рушив йому назустріч, і в битві на річці Полтавці вщент розбив польські війська, що йшли з Виговським. Виговський у паніці втік із поля бою, втративши свою гетьманську булаву. Проте і переможці торжествували недовго. Розсіявшись і ганяючись за польськими обозами, вони раптово зазнали нападу з боку татар і також були наголову розбиті. Пушкар був убитий у цьому бою. Татари, захопивши всю здобич, спалили і розграбували Полтаву, а також міста Зеньків, Сорочинці та інші. Реєстрові українські козаки, зібравшись у Переяславі, вибрали наказним гетьманом полковника Безпалого, і під його керівництвом розгромили в двох битвах Виговського з поляками і кримських татар. Переслідуючи Виговського, козаки зруйнували ряд міст, що давали йому тимчасовий притулок, - Лубни, Пирятин, Чорнухи, Горошин та інші. Виговському вдалося сховатися в Польщі, кинувши у Чигирині свою сім'ю напризволяще. Так завершилася політична афера Виговського в Україні.
