Друге гетьманство Ю. Хмельницького
Цар відправив до України корпус боярина Ромодановського з наказом обрати українського гетьмана на спільних козацьких зборах із новою присягою на вірність йому і Росії. Потім у Чигирині були відкриті вибори нового гетьмана України. Дізнавшись про це, Юрій Хмельницький, що перебував у Запорізькій Січі, написав листа до присутніх у Чигирині козаків. Хмельницький глибоко розкаювався в своєму вчинку, говорив про обман його Виговським і поляками, і просив знов обрати його гетьманом. Пам'ять козаків про Богдана Хмельницького ще раз дозволила його синові бути обраним гетьманом України. Наприкінці 1659 р. Юрій Хмельницький прибув до Чигирина, де, присягнувши на вірність Росії, був знову проголошений гетьманом. Він почав своє правління з вигнання поляків, наведених до України Виговським. Корпус козачих військ за наказом гетьмана пройшов містами Ніжином, Києвом і Черніговом, очищаючи їх від польських гарнізонів і чиновників.
Поляки, не бажаючи втрачати Україну, направили сюди свою армію під командуванням коронного гетьмана Собієвського. Ю.Хмельницький із 40-тисячною армією рушив назустріч полякам, а присланий йому на допомогу російський корпус боярина Шереметєва в 35 тис. солдатів, пройшов уздовж кордонів із Кримом і Туреччиною, демонструючи свою готовність їх захищати. Потім об'єднана російсько-українська армія стала табором біля міста Острога, де і зустрілася з польським військом. Вишикувавши для битви російські війська, Юрій Хмельницький заховав у засідку значну частину своєї кінноти. Поляки, напавши на росіян, зав'язнули в битві з ними і, будучи раптово атаковані з тилу козацькою кіннотою, зазнали жорстокої поразки. На полі бою залишилося близько 30 тис. убитих польських воїнів.
Навесні 1662 р. Юрій Хмельницький, зібравши собі військо із запорожців, частини вірних йому козаків і 2,5 тис. донських козаків, з'єднався з армією кримського хана і виступив на Україну. На річці Поцуп він об'єднав свої сили з армією польського короля і після цього атакував війська Шереметьєва. Боярин Шереметєв, будучи абсолютно впевнений у своїх силах, допустив дві грубі помилки, давши Хмельницькому і татарам з'єднатися з поляками й у ході битви дозволивши їм себе оточити. У результаті російські війська, зазнавши великих втрат, були вимушені відступити у місто Чуднів, де і були взяті в облогу ворогом. Шереметєв сподівався на допомогу з боку корпусу князя Барятінського, що стояв під Києвом, але корпус цей так і не з'явився. Протримавшись в облозі більше трьох тижнів і з'ївши всіх своїх коней, Шереметєв з військом здався на милість переможця. Сам Шереметєв потрапив у полон до татар, де провів 20 років.
Продовжуючи свою боротьбу, Юрій намагався взяти місто Чигирин, щоб зробити його своєю резиденцією, але не зміг цього добитися через запеклий опір реєстрових козаків, що зберігали вірність Росії. Наказний гетьман Сомко, з'єднавшись із корпусом російських військ князя Ромодановського, що стояв біля Козельця, переправився через Дніпро і атакував Хмельницького біля міста Крилова. Юрій був розбитий і відрізаний від Запорізької Січі, пішов із залишками своїх військ до Канева, де з'єднався з поляками. Звідси він виступив до Переяслава, де напав на наказного гетьмана Сомка. Проте корпус Ромодановського, що встиг на поле бою, вирішив результат битви. Хмельницький, відступаючи до Канева, був розбитий. Юрій Хмельницький, якому вдалося врятуватися, дістався до монастиря в місті Лубни, і там у 1663 р. постригся в ченці.
