Історія України: Навчальний посібник

"Розширення" прав Радянської України

На початку 1944 р. союзники з антигітлерівської коаліції остаточно вирішили про створення в найближчому майбутньому міжнародної організації, яка стоятиме на варті миру - Організації Об'єднаних Націй. Сталінське керівництво СРСР відреагувало на це рішення досить своєрідно. Ідея полягала в тому, щоб зробити рівноправними членами ООН всі радянські союзні республіки, і, таким чином, отримати в цій організації відразу 16 голосів. Проте, для цього потрібно було створити хоч би видимість самостійності республік, що входили до СРСР.

У січні 1944 р. послідувало рішення пленуму ЦК ВКП(б) про "розширення" прав союзних республік. їм дозволялося створити власні наркомати оборони і закордонних справ, а також формувати національні армії. Вже в лютому 1944 р. в Україні з'явився Наркомат закордонних справ, який очолив відомий письменник А. Корнійчук. Проте незабаром з'ясувалося, що Корнійчук дуже прямолінійно розуміє те, що відбувається, і з Москви був присланий новий глава українського дипломатичного відомства Д. Мануїльський, який був не так наївний і розумів дійсне значення сталінської реформи.

У березні 1944 р. був створений Наркомат оборони України. Ного очолив бойовий генерал, українець за походженням, В. Герасименко. Бравий генерал незабаром виступив з вимогою підпорядкувати йому всі війська на території України і приступити до формування українських військових підрозділів. Проте на ініціативного генерала в Москві просто не звернули уваги, більш того, він навіть не отримав коштів для утримання хоч би мінімального апарату нового наркомату.

Зрозуміло, такі маневри Кремля не могли ввести в оману країни Заходу, де чудово уявляли собі дійсну "свободу" радянських республік. Тільки з поваги до величезних жертв і великого вкладу в справу розгрому фашизму України і Білорусії, ці союзні республіки були допущені бути представленими в ООН разом з делегацією СРСР.

Весною 1946 р. український Наркомат оборони був розформований за повною непотрібністю, але міністерство закордонних справ України продовжило своє існування, довгі роки представляючи на міжнародній арені неіснуючу державу.