Рік видання: 2004 | Кількість сторінок: 236
Здійснення економічних реформ при відсутності обґрунтованої економічної політики та розвиненої ринкової інфраструктури за умов руйнації економічних зв´язків призвело до кризового соціального стану суспільства. Розпад фінансової системи і гіперінфляція в першій половині 90-х pp. XX ст., відродження "тіньової" економіки породили такі украй негативні наслідки у соціальній сфері:
• зниження рівня життя значної частини населення;
• значну частку прихованого безробіття;
• різку поляризацію населення за рівнем доходу;
• майже повну ліквідацію відповідності між результатами й оплатою праці між секторами економіки і сферами економічної діяльності;
• посилення неформальних суспільне нерегульованих методів вирішення економічних і соціальних питань, розвиток корупції;
• формування маргінальних груп населення, готових до суспільне деструктивних дій.
Нерозв´язанім соціальних проблем викликає негативні соціальні явища, які стримують і деформують розвиток суспільства, унеможливлюють повноцінну участь громадян у всіх сферах суспільного життя.
Сьогодні Україна стоїть перед необхідністю:
• відміни системи субсидованого житлового фонду та комунальних послуг і підвищення видатків на комунальні послуги;
• раціоналізації і спрощення існуючої системи пільг;
• зменшення видатків на розподіл і доставку допомоги з метою підвищення рентабельності системи;
• впровадження цільового спрямування витрат на допомогу тим, хто її найбільше потребує, зокрема на пільги для дітей та пенсіонерів з низьким рівнем доходів;
• реформи пенсійного забезпечення;
• переходу від державного фінансування охорони здоров´я до його здійснення переважно на страхових засадах,
• підвищення межі пенсійного віку;
• відміни вікових пільг;
• обмеження прав на пільги:
• ліквідації прихованого безробіття тощо.
Важливими проблемами соціальної політики України є:
- визначення шляху суттєвого підвищення вартості національної робочої сили;
- поєднання політики економічного зростання з активною і сильною соціальною політикою;
- підвищення платоспроможного попиту населення;
- посилення мотивації праці;
- зайнятість населення.