Філософія глобальних проблем сучасності: Навч.-метод. посібник

ВСТУП

Курс «Філософія глобальних проблем сучасності» з-поміж інших філософських курсів за вибором студентів користується найбільшою популярністю. Існує чимало видань близьких до проблематики даної дисципліни (монографій, наукових праць, статей тощо), але серед них немає жодного навчального посібника або підручника саме філософського змісту. Автори цього видання вперше зробили спробу підготувати філософський курсз повним методичним забезпеченнямдля вивчення методологічних і соціокультурних аспектів глобалістики.

Мета дисципліни:

• дати студентам уявлення про філософські підходи до аналізу глобальних проблем сучасності і способів їх розв’я­зання;
• навчити для цього використовувати відповідні філософські і загальнонаукові методології;
• прищепити вміння пов’язувати ці проблеми зі спеціальними знаннями в галузях економіки, екології, політології, права, глобального моделювання;
• виховати почуття особистої, національної, державної, планетарної відповідальності за наше майбутнє.

Предмет дисципліни:

¨ по-перше, він є частиною предмета філософії, тобто охоплює світоглядні, ціннісні, методологічні, онтологічні, антропологічні, гносеологічні, цивілізаційні, соціологічні, прогностичні й інші аспекти ставлення людини до світу;

¨ по-друге, включає філософію глобалістики, тобто нової спеціальної міждисциплінарної науки.

Зміст дисципліни:

Розгляд глобальних проблем сучасності як феномену планетар­ного масштабу, котрий пов’язаний з нерівномірністю екологічного, демографічного, економічного, політичного, науково-тех­нічного, морального і культурного розвитку суспільства, що обу­мовлює виживання людини і дальший прогрес суспільства з ноосферогенезом, формуванням єдиної людської цивілізації на планеті Земля;

• класифікація цих проблем відповідно до політичних, екологічних, цивілізаційних і інших питань;
• аналіз методологічного інструментарію з постановки і пошуку способів їх розв’язання;
• вивчення методів глобального прогнозування в межах спеціальної галузі знань прогностики;
• систематизація сценаріїв майбутнього в напрацюваннях різ­них шкіл глобалістики;
• визначення умов і парадоксів безпечного глобального розвитку.