Філософія глобальних проблем сучасності: Навч.-метод. посібник

1. Критерії визначення глобалістики як науки

Для того щоб будь-яка галузь знання могла називатися наукою, необхідно, щоб вона відповідала певним вимогам:

• мала чітко визначений предмет (глобальні проблеми сучасності);
• закони, відкриті в її межах (закони гармонії, органічного розвитку, глобальної рівноваги, гомеостазу екосистеми);
• специфічні методи дослідження (експертних оцінок, глобального моделювання, екстраполяції тенденцій розвитку, історичної аналогіїї);
• сформовану теорію (ноосферогенезу, екологічної, економічної, політичної та інших глобалістик);
• сферу практичного застосування (екологія, політика, еко­номіка, наука, техніка, технологія, інформатика тощо);
• інституційованість у певних наукових, суспільних і дер­жавних колах, організаціях і установах (програми ООН, прогнози-попередження Римського клубу, навчальні програми тощо).

Як бачимо, головні параметри глобалістики як міждисциплінарної науки сформовані, а решта ще формується. Глобальні проблеми є комплексними, тобто взаємообумовленими і тісно пов’язаними одна з одною. Саме становлення їх і дальший розвиток можна вважати одним з підсумків взаємодії, на перший погляд, відмінних соціально-політичних, техніко-економічних, при­родних процесів.

З початку 70-х років глобалістика загалом сформувалась як міждисциплінарна наука. До її перших досягнень слід віднести систематизацію глобальних проблем. Це зроблено на емпіричній основі. Що стосується теорії глобалістики, то вона опрацьована ще дуже слабо. Але останніми роками з’явилося багато праць, завдяки яким підвищився теоретичний рівень глобалістики.
У 2000 р. в Міжнародному інституті глобалістики (м. Київ) упер­ше створено й опубліковано науковий глосарій і бібліографію глобалістики, планується їхнє перевидання, а також видання часопису «Глобалістика» на базі НАН України і названого інституту.

Характерною рисою глобальних проблем сучасності є також їхній динамізм. Це, по-перше, можливість збільшення кількості проблем, які відносять до глобальних (про це свідчить нещодавнє визнання міжнародного тероризму як глобальної загрози для людства); по-друге, імовірність підвищення чи зниження гостроти будь-якої з цих проблем (зменшення загрози світової термоядерної війни).