Політологія для політика і громадянина: Монографія

3.3. Типологія і функції політики

Багатогранний і складний світ політики можна розглядати з різних поглядів. Відповідно до цього вимальовується орієнтов­на типологія політики:

• політика як наука — тою мірою, наскільки вона пов’язана із знаннями, ідеями, концепціями і доктринами, що реалі­зуються у житті;

• політика як установки, інтереси, цілі різноманітних полі­тичних інститутів, соціальних груп і т. ін.;

• політика як практична діяльність суб’єктів політики по реалізації певних моделей, програм, напрямів діяльності;

• політика як участь у справах держави, вплив на владу різних політичних сил (суспільно-політичних блоків, орга­нізацій, рухів, політичних партій, громадян, груп тиску);

• політика як відносини соціальних суб’єктів з погляду ор­ганізації та реалізації державної влади;

• політика як узгодження і регулювання соціальних інте­ресів суб’єктів політики, забезпечення балансу та рівно­ваги цих інтересів на основі досягнення компромісів між різними класами, етносами, групами та ін.

• політика як управління політичною сферою суспільства в контексті концепції “мистецтва можливого” тощо.

На початку цього розділу ми вжили епітет “орієнтовна” до типології політики. Це не випадково, бо політика є настільки різноманітним суспільним явищем, що вчені ніяк не можуть зупинитися на певному усталеному визначенні.

Не претендуючи на істину в останній інстанції, з погляду необ­хідності забезпечення функціонування суспільної сфери в ціло­му пропонуємо виокремити такі провідні види політики: пра­вову, економічну, соціальну і гуманітарну.