Автор: Бебик В.М. | Рік видання: 2003 | Видавець: Київ: МАУП | Кількість сторінок: 424
Загалом об’єктом дослідження соціології є громадянське суспільство, а політології — суспільство політичне [16; 57; 82; 90; 103; 120; 131; 160; 201].
Та чи можливо роз’єднати ці поняття, які надзвичайно переплетені й взаємопов’язані?
Соціологія постачає науці про політику дані стосовно функціонування суспільства як цілого, а також груп, які входять до нього, і суспільних (політичних) відносин між ними.
У теоретичному сенсі політолог може знайти для себе матеріал, що дасть змогу розібратися в типології суспільних зв’язків, механізмах їх виникнення, картинах формування потреб у зв’язках як у межах великих суспільних груп, так і в межах системи, що забезпечує задоволення цих потреб.
Крім того, політологія може скористатись описом впливу поведінки дрібних структур (так званих неосновних груп) на поведінку великої суспільної групи та її керівництва.
Надзвичайно важливими е методологічні розробки соціології, що стосуються емпіричних досліджень і насамперед опитувань громадської думки.
Усе це дає підстави говорити про те, що соціологія е однією з найближчих до політології дисциплін. Свідченням цього є існування політичної соціології, що виникла на перетині соціології та політології [30; 43; 57].
Політична соціологія кваліфікується як галузь соціології, що власними методами досліджує громадянське суспільство в його взаємодії з державою (політичним суспільством).
Предмет політичної соціології є темою наукових дискусій, що тривають і досі. Три головних погляди полягають ось у чому.
1. Предмет політичної соціології становлять політична влада, форми й методи її функціонування та поділу в державно організованому суспільстві. Зазначені складники розглядаються одночасно і в поєднанні з вивченням політичної свідомості, інтересів і поведінки індивідів, соціально-станових груп, етнічних спільнот та їх інституцій.
2. Предметом політичної соціології є соціальні аспекти й механізми функціонування влади та соціологічне пояснення її проявів.
3. Предметом політичної соціології є вивчення суспільства в його відносинах із державою, а також відносин між соціальним устроєм і політичними інституціями, що розглядаються як феномени соціальної структури. Насамкінець зазначимо, що провідна роль в утвердженні політичної соціології належить К. Марксу і М. Веберу. Перший запровадив соціально-класовий аналіз політичних феноменів, а другий — вивчення політичних інститутів як самостійних чинників соціальних змін.