Автор: Бебик В.М. | Рік видання: 2003 | Видавець: Київ: МАУП | Кількість сторінок: 424
Створюючи загальну картину світу, філософія дає поштовх до предметних висновків у сфері науки про політику, які конкретизуються в політичній філософії. Останній у структурі політичної науки належать міцні позиції.
Використання в політиці принципів діалектики сприяє розкриттю сутності політики, зв’язків з іншими соціальними явищами, її економічної та духовної ролі, місця в системі соціальних цінностей.
Особливе значення в політології мають теоретико-пізнавальні та методологічні висновки, які дають загальні поняття про принципи й умови пізнання. Важливу роль відіграють і такі розділи філософії, як етика, онтологія [10; 18; 38; 51; 62; 77; 78; 91; 106; 202].
Наприклад, етика створює базу даних і узагальнень про системи цінностей, норм, оцінок, зразків поведінки людей у процесі політичної діяльності (політична етика). А онтологія віддзеркалює, створює картину буття.
Політична філософія у найширшому розумінні є розділом філософії, який з’ясовує концепти, що є базовими для дослідження суспільства, держави, права [48; 124; 159; 220; 238].
У вузькому розумінні цей термін відповідає дослідженням базових понять лише політичної діяльності.
Академічне застосування цього терміна охоплює аналіз базових концептів політичних доктрин, теорій або політичної науки взагалі. Отже, філософське тлумачення політичних концептів дає змогу вдосконалити методологічну базу політичних теорій, що є стратегічно важливим для розвитку політичної науки взагалі.
Чим же відрізняються підходи філософії зокрема? Насамперед тим, що вона пізнає природу явищ і речей загалом, а політична філософія спиняє свою увагу на сутності природи політичного світу (добро — зло, справедливість — несправедливість, збереження — зміни, схвалення — засудження і т. ін.).