Політологія для політика і громадянина: Монографія

Автор: | Рік видання: 2003 | Видавець: Київ: МАУП | Кількість сторінок: 424

ФУНКІІІЇ ДЕРЖАВИ

Форми активності держави щодо суспільства, інших держав характеризуються функціями держави, що поділя­ються на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх функцій держави належать такі:

1. Економічна функція, в якій держава виступає як підприє­мець, плановик і координатор господарської діяльності та еко­номічних процесів.

У різних суспільствах ця функція може виглядати по-різному. Наприклад, у капіталістичних суспільствах держава пере­важно е координатором підприємницької діяльності, плануючи діяльність лише ключових для неї галузей — космічної, атомної, енергетичної, транспортної, військово-промислової, науково-тех­нічної.

Країни соціалізму й такі, що розвиваються, мають набагато більший державний сектор економіки. Це, звичайно, потребує зовсім інших управлінських рішень і дій. Хоч є чимало при­кладів, коли і в капіталістичних країнах досить велика кіль­кість підприємств перебуває в державній власності.

2. Культурно-виховна функція полягає у підтримці держа­вою соціальних інститутів, які діють у цій сфері суспільного життя (освіта, наука та технології, культура, спорт, пропаганда тощо).

3. Соціальна функція, в якій держава є організатором систе­ми охорони здоров’я, опікування, соціального забезпечення не­працездатного населення (пенсіонерів, інвалідів, неповнолітніх, малозабезпечених), безробітних та ін.

4. Функція підтримки порядку, реалізація якої має два ас­пекти:

• гарантування елементарного громадського порядку (пра­восуддя, боротьби зі злочинністю, утримання правоохорон­них органів, в’язниць);

• захист суспільного устрою від політичної дестабілізації та деструкції.

Якщо перший аспект реалізується приблизно однаково в усіх суспільствах, то правоохоронно-політична функція відріз­няється від соціально-політичних характеристик держави (пра­вова, демократична, тоталітарна, авторитарна, диктаторська і т. ін.).

У демократичних державах її органи (поліція, прокуратура, спецслужби) діють у більш-менш окреслених правових межах. А за умов, скажімо, тоталітарних режимів ця функція держави є гіпертрофованою і реалізується з грубими порушеннями прав людини, суспільних груп і т. ін.

Зовнішні функції держави з погляду реалізації її політич­них цілей та інтересів у структурі міжнародної діяльності розг­лядають через призму трьох видів державних інтересів.

1. Екзистенціональних інтересів, під якими розуміють ціліс­ність, безпеку, виживання, розвиток, пристосування до нових умов, перспективу розвитку ситуації, взаємини суб’єктів міжнародних відносин, їх систему і т. ін.

2. Інтересів співіснування, які розглядають з урахуванням автономності, суверенності, участі, співпраці, взаємовигоди, по­зицій, ролі цієї держави та інших суб’єктів міжнародних відно­син.

3. Функціональних інтересів, які досліджують з погляду ефективності, інформування, регулювання, надійності функціо­нування державних інститутів, інновацій і т. ін.

Проте є й інші критерії класифікації функцій держави, за яких останні розглядають не з погляду реалізації цілей та інте­ресів (внутрішніх чи зовнішніх), а з позицій характеру реалі­зованих цілей. Такий підхід, ураховуючи тенденції до міжна­родної економічної, політичної, екологічної, епідеміологічної за­лежності, не потребує поділу функцій держави на внутрішні та зовнішні.