Політологія для політика і громадянина: Монографія

Автор: | Рік видання: 2003 | Видавець: Київ: МАУП | Кількість сторінок: 424

ВИДИ ОПИТУВАНЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Опитування громадської думки по- діляються на інтерв’ю та анкетні опитування.

Інтерв’ю проводять у формі роз­мови інтерв’юера з респондентом (опитуваним). Запис відповідей здійснюється соціологом вруч­ну або на плівку (аудіо чи відео).

Анкетне опитування передбачає фіксований порядок опиту­вання респондента за чітко побудованою формою анкети: запи­тання — варіанти відповідей.

Розрізняють такі анкетні опитування громадської думки: роздавальне, телефонне, пресове, поштове (у тому числі електрон­ною поштою), комп’ютерне.

Роздавальне опитування — основний вид анкетного опиту­вання. У цьому випадку дослідник безпосередньо вручає анкету респондентові, який повертає останню після заповнення. Такий спосіб уможливлює з допомогою спеціальних процедур забезпе­чення надійності, репрезентативності і якості опитування, гаран­тує практично повне повернення анкет.

Телефонне анкетне опитування передбачає використання телефону для спілкування інтерв’юера та респондента.

Якщо респондент є постійним учасником опитувань певної соціологічної мережі, можливе використання автовідповідачів, які запишуть відповіді респондента на аудіоплівку.

За аналогічною схемою проводять опитування з допомогою електронної пошти та персональних комп’ютерів, встановлених у респондентів.

Може використовуватися електронно-обчислювальна техніка і в разі телефонного опитування, коли результати відповідей че­рез спеціальні пристрої вводяться безпосередньо в комп’ютер соціологів.

Водночас слід зауважити, що такі опитування можуть бути репрезентативними лише за високого рівня телефонізації та комп’ютеризації населення.

У разі використання методу поштового опитування анкети розсилають і повертають дослідникові поштою. Попри легкість організації, незначні витрати та масштабність можливого охоп­лення населення слід зазначити, що кількість повернених анкет становить у середньому близько 5 %. Існує й проблема репрезен­тативності, оскільки відповідають на анкету лише ті, хто цього сам хоче.

Коли проводиться пресове опитування, анкета публікується в газеті, а після заповнення респондентом надсилається пош­тою. Досвід показує, що в разі регулярного проведення таких досліджень кількість повернених анкет може досягати десятків тисяч.

Маючи такий первинний респондентський масив, можна сут­тєво підвищити надійність інформації через так званий ремонт вибірки, тобто наближення соціально-демографічних параметрів вибірки до відповідних параметрів населення територій (країни, регіону, міста тощо), де проводиться опитування громадської думки.

Безперечно, проблема репрезентативності в разі проведення пресових опитувань е досить складною і її потрібно враховувати, оцінюючи результати дослідження.