Політологія для політика і громадянина: Монографія

ФУНКЦІЇ ОПИТУВАНЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Під час проведення політичного маркетингу опитування громадської думки виконують три основні функції; політичну, ідеологічну й соціальну.

Політична функція полягає в політичній розвідці, досліджен­ні суспільних настроїв, соціальних настанов електорату, ставлен­ня широких верств населення до різних соціальних проблем, ок­ремих осіб.

Опитування дають змогу оцінити палітру політичних орієн­тацій виборців, імідж “ідеального” політичного діяча, який сфор­мувався в суспільній свідомості.

Ідеологічну функцію слід розглядати в таких аспектах:

• регулярність проведення опитувань сприяє створенню мо­ніторингу (безперервного стеження) за ефективністю впли­ву політичних акцій на різні категорії електорату, дає змо­гу виявити, як реагують основні прошарки населення на ідеї, гасла, політичні програми, форми їх подання, манеру лідерів триматися і т. ін.;

• дані опитувань справляють значний ідеологічний вплив, сприяють формуванню громадської думки в заданому на­прямі. Якщо тонко вбудувати соціально-психологічну на­станову сприйняття в запитання анкети, можна “підказа­ти” бажану відповідь.

Крім того, результати опитувань громадської думки можуть використовуватися для маніпулювання суспільною свідомістю. Скажімо, можна в потрібному напрямі інтерпретувати отримані відповіді, привернути увагу до зростання популярності одного лідера, промовчати щодо іншого і т. ін.

Соціальна функція опитувань також має кілька аспектів:

• результати містять інформацію про потреби, інтереси, ви­моги, претензії населення до влади, які остання не повин­на ігнорувати й мусить використовувати під час вироблен­ня управлінських рішень;

• громадська думка через опитування реалізує функцію со­ціального контролю, відкриває важливий канал зв’язку між владою та громадськістю, а інколи реалізує й деякі функ­ції прямої демократії;

• опитування дають змогу точніше визначити співвідно­шення політичних сил у суспільстві, що є одним із чинни­ків політичної та соціальної стабільності;

• дані опитувань уможливлюють довготермінове прогнозу­вання соціального розвитку суспільства і т. ін.

Крім того, опитування громадської думки можуть бути стра­тегічними й описовими (допоміжними).

Стратегічне використання опитувань, скажімо, під час прове­дення виборів, полягає в оцінюванні загальнополітичної ситуації, сильних і слабких сторін кандидатів, у визначенні на основі со­ціальних, демографічних, геополітичних чинників шансів кан­дидата в тих чи інших регіонах.

Реалізація описової функції дає змогу кандидатам та їхнім командам дізнаватися про те, хто лідирує, які проблеми виборці вважають для себе найважливішими і т. ін.

Отже, дослідження громадської думки є однією з найважли­віших складових політичного маркетингу, бо без об’єктивної со­ціальної інформації про реальний стан справ у суспільстві, став­лення широкого загалу до ключових питань громадського жит­тя, до окремих суспільних інститутів (держави взагалі, парламен­ту, уряду, політичних партій, окремих лідерів та ін.) неможливо приймати відповідальні рішення. Маючи таку інформацію, цент­ри влади можуть адекватніше впливати на стан справ у суспіль­стві, підвищувати ефективність управлінських рішень, мати зво­ротний зв’язок з громадськістю про рівень сприйняття нею певних законопроектів, постанов, загальнополітичних рішень.