Історія вчень про право і державу: Навчальний посібник

Розділ 4. ПРАВО І ДЕРЖАВА ЗА РИМСЬКИМИ ЮРИСТАМИ

Історія давньоримської політичної і правової дум­ки охоплює ціле тисячоліття й у своїй еволюції відображає істо­тні зміни в соціально-економічному і політико-правовому житті давніх римлян. Історію Стародавнього Риму прийнято ділити на три періоди: царський (754—510 р. до н. е.), республіканський (509—28 р. до н. є.) і імператорський (27 р. до н. є. — 476 р. н. е.). З 395 р. н. є. єдина Римська імперія розділилася на Західну і Східну (Візантійську), остання проіснувала до 1453 р.

Політико-правові вчення Стародавнього Риму мали багато за­гального з вченнями античної Греції. їх подібність визначалася од­нотипністю соціально-економічних відносин, глибокою наступ­ністю в розвитку їх культур. Завоювання Римом грецьких полісів поклало початок еллінізації римського суспільства, значному по­ширенню грецької культури серед римлян. Політико-правові вчення тут формувалися на основі філософських напрямків, пе­ренесених із Греції. При розробці політико-правових концепцій римські мислителі спиралися на запозичені з грецьких джерел уявлення про форми держави, співвідношення закону і справе­дливості, природне право й ін.

Своєрідність римської політико-правової думки була обумов­лена, по-перше, розвитком відносин приватної власності і раб­ства, що диктувало необхідність посилення правового захисту майнових відносин, особливо з боку держави. По-друге, резуль­татом практичної діяльності юристів щодо тлумачення законів стало відокремлення юриспруденції в самостійну галузь знань. У працях римських юристів одержують детальне обґрунтування інститути і норми діючого права (правовий статус вільних і ра­бів, класифікація майнових угод, зміст права власності і поря­док спадкування і т. п.). По-третє, із заміною республіканської форми правління промонархічним режимом у Римській імперії одержали значне поширення ідеї космополітизму, світового па­нування римлян. По-четверте, значний вплив на ідеологію римського суспільства справила філософія грецьких і римських стоїків, їх ідеї про духовну рівність громадян, їх обов´язок слу­жити державі, роль долі, закону та ін.