1.7.1. Правові методи

Практика державного регулювання економіки в розвинених країнах свідчить про те, що в механізмі регулювання беруть участь правові, адміністративні та економічні методи (рис. 2). Під методами розуміють засоби впливу держави на сферу підприємництва з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до прийнятої національної економічної політики.

Правове регулювання - це діяльність органів державної влади й управління щодо встановлення та контроль за дотриманням обов´язкових юридичних правил поведінки суб´єктів права.

Рис. 2.Класифікація методів і засобів державного регулювання економіки

Серед правових методів регулювання економіки важливе місце посідають закони, спрямовані на тривале правове регулювання ринку.

Постанови, укази, декрети, рішення виконують функції короткотермінового, або оперативного регулювання.

В Україні створена певна правова основа для функціонування ринкових відносин, зокрема, прийняті Конституція та Закони "Про власність", "Про банки і банківську діяльність", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції", "Про банкрутство", "Про інвестиційну діяльність", "Про захист іноземних інвестицій в Україні", "Про державне мито", "Про єдиний митний тариф", "Про оплату праці" та ін.; укази та розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів; нормативні акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Однак досвід функціонування народного господарства в Україні свідчить про недоліки чинного правового регулювання. Насамперед, до них належать некомплектність законодавчої бази, невідповідність законів умовам господарювання, нестабільність та недієвість. Отже, можна стверджувати про недосконалість та неефективність правових методів регулювання ринку.

Ефект правових методів регулювання ринку знижується у зв´язку з протиріччями між прийнятими законами, постановами і рішеннями, які приймаються урядом та органами виконавчої влади на місцях. Низьким залишається і рівень виконання рішень та постанов.

Говорячи про правові методи регулювання ринку, треба пам´ятати, що розроблення і прийняття законів - складний процес, який вимагає від усіх його учасників високої компетенції, витримки і сміливості.

Відомий італійський політик, філософ, історик і письменник Н. Макіавеллі (1469-1527), який прагнув відкрити закони суспільного розвитку, стверджував, що немає справи важчої замислом, сумнівнішої успіхом, небезпечнішої при здійсненні, ніж запроваджувати нові закони. Адже при цьому ворогом реформаторові буде будь-хто, кому вигідний колишній лад, і він знайде лише байдужих захисників серед тих, кому могло б бути добре за нового устрою. Ця млявість виникає частково зі страху перед тими, хто має на своєму боці старий закон, частково від притаманної людям невіри в нову справу, яка не сприйматиметься доти, поки не утвердиться новий закон.