Державне регулювання економіки: Навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 2006 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 435

5.1. Показники обсягу національного виробництва

Обчислення макроекономічних показників здійснюється відповідно до системи національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформацію про всі господарські суб´єкти країни; всі економічні операції, пов´язані з виробництвом і розподілом доходів; усі економічні активи і зобов´язання, що становлять національне багатство.

Основним показником у системі національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує обсяг виробництва в країні.

Валовий внутрішній продукт - це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року).

Валовий внутрішній продукт, обчислений у фактичних ринкових цінах, називається номінальним. ВВП.

Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Цей показник використовується для оцінки темпів економічного розвитку.

Валовий внутрішній продукт, що відповідає природному рівню безробіття, називається природним. ВВП.

Різницю між природним, і номінальним. ВВП називають ВВП-розривом. Якщо національна економіка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібні суспільству товари і послуги, то ВВП-розрив має знак плюс. Протилежна ситуація спостерігається, якщо ВВП-розрив має знак мінус.

У вітчизняній економіці природна величина безробіття не визначена, що унеможливлює обчислення природного ВВП і ВВП-розриву. Щодо економіки високорозвинених країн, то там природний рівень безробіття визначений 5-5,5 %

Валовий внутрішній продукт обчислюють трьома методами, які забезпечують однаковий результат підрахунку:

1.Метод кінцевого використання.

2.Розподільний метод.

3.Виробничий метод.

Визначення ВВП за кінцевим використанням (видатками) передбачає сумування споживчих видатків населення (С), інвестиційних видатків підприємств (І), державних закупівель товарів і послуг (Д) та чистий експорт (Е):

ВВПІ=С + Д + Е 

Визначення ВВП за розподільним методом (доходами) передбачає сумування доходів, отриманих від виробництва продукції (робіт, послуг): заробітної плати найманих працівників з відрахуваннями у різні фонди (ЗП), ренти (Р), процента (П), прибутку (Пр), непрямих податків на бізнес (НПБ),амортизації (А):

ВВПІІ=ЗП + Р + П + Пр + НПБ + А 

Визначення ВВП за виробничим методом передбачає сумування доданої вартості (ДВ), створеної всіма суб´єктами господарювання країни за певний проміжок часу:

f9

Додана вартість - це різниця між доходом (виручкою) та вартістю спожитих матеріально-енергетичних ресурсів (проміжне споживання).

З наведених методів визначення ВВП широко застосовується метод кінцевого використання та виробничий. Кожна країна вибирає такі методи, які найбільше відповідають особливостям національної статистики.

У вітчизняній офіційній статистиці використовують всі три методи.

У табл. 9 наведені дані про ВВП України за категоріями кінцевого використання за декілька років.

Валовий національний продукт (ВНП) - це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни.

 

Таблиця 9.ВВП за категоріями кінцевого використання, млн. грн.

Показники

Роки

1999

2000

2001

Валовий внутрішній продукт

130 442

170 070

201 927

у т. ч.:

 

 

 

1. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств (С)

71310

92 406

111 929

2. Кінцеві споживчі витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (С)

3 305

3 909

4 111

3. Кінцеві споживчі витрати сектора загального державного управління (Д)

25 866

31667

41 371

4. Валове нагромадження основного капіталу (1)

25 131

33 427

40 747

5. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів (І)

-2 519

-42

235

6. Придбання цінностей за виключенням їх вибуття (І)

134

146

172

7. Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг(Е)

7215

8 557

3 362

У табл. 10 наведені дані про розподіл доходу, отриманого від випуску продукції.

Таблиця 10. ВВП за напрямами розподілу, млн. грн.

Напрями розподілу

Роки

1999

2000

1. Оплата праці найманих працівників (ЗП)

57 838

71930

2. Податки на виробництво та імпорт (П)

27 530

31707

3. Субсидія на виробництво та імпорт

-1555

-3 184

4. Валовий прибуток, змішаний дохід (Пр)

49 629

69 617

Всього валовий внутрішній продукт

130 442

170 070

5. Чистий прибуток, змішаний дохід

26 399

39 394

 Виробничий метод формування ВВП у 2000 р. проілюстрований даними табл. 11.

Таблиця 11. ВВП за галузями економіки в 2000 р., млн. грн.

Відмінність між ВВП і ВНП полягає в іноземних факторних доходах:

 ВНП = ВВП +   Надходження з-за кордону  - Платежі за кордон

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, скориговану на вартість спожитого капіталу (амортизації):

ЧВП = ВВП - А

За офіційними статистичними даними, в Україні чистий внутрішній продукт має тенденцію до збільшення (табл. 12).

Таблиця 12. Формування ЧВП у 1999—2000 рр., млн. грн.

Галузі економіки

Випуск продукції

Проміжне споживання 

Додана вартість

(ВВП) 

1. Сільське господарство,мисливство та лісове господарство. Рибне господарство

60 661

34 349

26312

2. Видобувна промисловість

26 041

17 067

8 974

3. Обробна промисловість

179 499

133 995

45 504

4. Виробництво електроенергії, газу та води

27 965

16 362

11603

5. Будівництво

16 620

8 241

8 379

6. Гуртова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту. Готелі та ресторани

32 200

15 658

16 542

7. Транспорт та зв´язок

35 828

13 686

22 142

8. Інші види діяльності

53 611

21252

32 359

9. Послуги фінансових посередників

 

1745

-1745

Всього

432 425

262 355

170 070

Показники

Роки

1999

2000

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП)

130 442

170 070

2. Споживання основного капіталу (А)

23 230

30 223

3. Чистий внутрішній продукт (ЧВП)

107 212

139 847

 

У практиці державного управління та регулювання, крім показників, які характеризують обсяги виробництва у вартісному виразі, широко використовуються показники випуску найважливіших видів продукції в натуральних одиницях виміру.

У процесі прогнозування та планування виділяють номенклатуру найважливіших видів продукції, яка лежить в основі виробництва іншої (продукція базових галузей): електроенергія, нафта, вугілля, чавун, сталь, екскаватори тощо (табл. 13).

Таблиця 13. Виробництво найважливіших видів промислової продукції за період 1990-2001 pp.

Види продукції

Роки

1990

1995

2001

1

2

3

4

1. Електроенергія, млрд КВт/год

298,0

194,0

173,0

2. Нафта, млн. т

5,3

4,1

3,7

3. Вугілля, млн. т

165,0

83,8

83,9

4. Натуральний газ, млрд м3

28,1

18,2

18,3

5. Залізна руда, млн. т

105,0

50,7

54,8

6. Чавун, млн. т

44,9

18,0

26,4

7. Сталь, млн. т

52,6

22,3

33,5

8. Стальні труби, млн. т

6,5

1,6

1,7

9. Електродвигуни, млн. шт.

3,1

1,1

0,3

10. Трактори, тис. шт.

106,0

10,4

3,6

11. Мінеральні добрива, млн. т

4,8

2,2

2,2

12. Хімічні волокна і нитки, тис т

179,0

41,3

26,5

13. Шини, млн. шт.

11,2

5,8

7,2

14. Цемент, млн. т

22,7

7,6

5,8

15. Будівельна цегла, млрд шт.

10,5

4,3

2,0

Окремо планується, обліковується та контролюється виробництво найважливіших видів продукції харчової промисловості, які входять до споживчого кошика (табл. 14).

Таблиця 14. Виробництво найважливіших видів продовольчих товарів за період 1990-2001 pp., тис. т.

Види продовольчих товарів 

Роки

1990

1995

2001

1. М´ясо (вкл. субпродукти 1-ої катег.)

2 710,0

946,0

329.0

2. Ковбасні вироби

900,0

277,0

167,0

3. Тваринне масло

444,0

222,0

156,0

4. Жирні сири

184,0

73,5

105,0

5. Олія

1 070,0

696,0

936,0

6. Цукор-пісок

6 791,0

3 894,0

1 947,0

7. Борошно

7 671,0

5 319,0

2 981,0

8. Хліб і хлібобулочні вироби

6 701,0

4 114,0

2 449,0

9. Крупи

962,0

532,0

301,0

10. Макаронні вироби

360,0

223,0

111,0

11. Кондитерські вироби

1 111,0

315,0

731,0

12. Картопля

16 732,0

14 729,0

17 344,0

13. Овочі

6 666,0

5 880,0

5 907,0

14. Ягоди і фрукти

2 902,0

1 898,0

1 106,0

Виробництво товарів народного споживання непродовольчої групи в Україні показане в табл. 15.

Таблиця 15. Виробництво найважливіших видів товарів народного споживання непродовольчої групиза період 1990-2001 pp.

Види непродовольчих товарів

Роки

1990

1995

2001

1. Холодильники, тис. шт.

902,7

562,5

508,5

2. Пральні машини, тис. шт.

787,7

212,5

166,4

3. Радіоприймальні пристрої, тис. шт.

777,4

125,1

25,9

4. Велосипеди, тис. шт.

800,0

36,2

109,3

5. Бавовняні тканини, млн. м2

564,5

78,3

41,1

6. Вовняні тканини, млн. м2

72,4

15,1

6,2

7. Панчішно-шкарпеткові вироби, млн. пар

443,1

118,6

36,7

8. Білизняний трикотаж, тис. шт.

249 391,0

18 807,0

11455,0

9. Верхній трикотаж, тис. шт.

95 911,0

8 203,0

10 372,0

10. Взуття, тис. пар

196 466,0

20 591,0

14 593,0

11. Миючі засоби, тис. т

242,0

68,3

82,5

12. Туалетне мило, тис. т

47,3

9,4

10,4

Крім продукції, яка входить до споживчого кошика громадян України, в натуральних вимірниках плануються види продукції, які визначають рівень науково-технічного розвитку країни (комп’ютери, станки з числовим програмним забезпеченням, потокові лінії, роботи тощо); рівень добробуту населення (легкові автомобілі, житло, меблі, фаянсовий посуд, кольорові телевізори та ін.); продукція стратегічного характеру та за державним замовленням.

У системі національних рахунків важливе місце відводиться національному доходу, який характеризує ефективність суспільного виробництва. Національний дохід - це показник, який характеризує дохід, зароблений власниками ресурсів, що є резидентами країни, за певний період часу. За економічним змістом національний дохід відображає нову вартість, яка створюється в галузях економіки, з урахуванням чистого експорту:

НД = ВНП - А - НПБ 

Фонд споживання - це та частка національного доходу, яка забезпечує поточне задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Фонд нагромадження - це та частка національного доходу, яка забезпечує розвиток виробництва і суспільства в майбутньому.

Розрізняють валовий та чистий національний дохід.

Валовий національний дохід формується з валового прибутку, оплати праці найманих працівників, податків на виробництво та імпорт, чистого експорту:

НДвал. = Пр. + ЗП + Р + П + Е

Чистий національний дохід - це різниця між валовим національним доходом і вартістю спожитого капіталу (амортизацією):

НДчист.. = НДвал.   - А 

Формування національного доходу в Україні показано в табл. 16.

Таблиця 16. Формування національного доходу України в 1999-2000pp., млн.грн.

Складові національного доходу 

Роки

1999

2000

1. Валовий прибуток, змішаний дохід (Пр)

49 629

69 617

2. Оплата праці найманих працівників (ЗП)

57 902

72 099

3. Податки на виробництво та імпорт (П)

27 530

31707

4. Субсидії на виробництво та імпорт

-4 555

-3 184

5. Дохід від власності з інших країн

341

598

6. Дохід від власності іншим країнам

-3913

-5 895

7. Валовий національний дохід (Ндвал)

126 934

164 942

8. Споживання основного капіталу (А)

23 230

30 223

9. Чистий національний дохід (НД чист)

103 704

134 719

У вітчизняній практиці господарювання національний дохід використовують на фонд споживання (ФС) та фонд нагромадження (ФН).

Основні соціально-економічні показники національної економіки, окрім характеристики використовуваних факторів виробництва, - основних засобів, чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, рівня безробіття, - передбачають систему індексів і дефляторів.

Для вимірювання оцінки обсягів національного виробництва та його ефективності використовується система показників. З їх допомогою можна визначити масштаби виробництва на певний період часу, оцінити динаміку функціонування економіки, виявити фактори впливу на економіку, охарактеризувати пропорції та структуру виробництва.

До системи макроекономічних належать групи показників, які характеризують:

— обсяги виробництва, масштаби економічного розвитку суспільства;

— темпи зростання національного виробництва;

— структуру національного виробництва;

— ефективність національного виробництва.

Джон Річард Ніколас Стоун (Великобританія) - удостоєний Нобелівської премії у 1984 р. за дослідження в галузі економічного аналізу і створення системи національних рахунків. Основні праці: "Роль вимірювання в економіці" (1951), "Метод затрати - випуск і національні рахунки" (1963), "Математичні моделі з економіки та інші нариси" (1970). Дж. Стоун - яскравий представник економетричного напряму.